Первинну локалізацію цього надзвичайного спалаху було здійснено за допомогою радіотелескопу MeerKAT, розташованого в Південній Африці. Подальше підтвердження галактики-джерела було отримано з використанням космічного телескопа Джеймса Вебба. Ці швидкі радіоспалахи є надзвичайно інформативними, оскільки несуть цінні відомості про склад газових та магнітних полів, що простягаються між їхнім джерелом та Землею. Кожен такий сигнал містить у собі унікальний відбиток матерії, яку він подолав на своєму шляху.

Наразі в науковій спільноті домінує теорія, що джерелом таких радіоспалахів є магнетари – надщільні залишки вибухів молодих зірок, що володіють надзвичайно потужним магнітним полем. Коли швидкий радіоспалах проходить крізь космічний простір, він взаємодіє з іонізованим газом, відомим як плазма, яка становить значну частину видимої матерії у Всесвіті. Ця взаємодія залишає специфічний відбиток у радіохвилях, що дозволяє вченим обчислити обсяг матерії, з якою спалах контактував під час своєї багатомільярдної подорожі. Таким чином, аналіз радіоспалахів надає можливість уточнити дані про розподіл матерії у Всесвіті та ефективно картографувати зони розташування магнітних полів.

Дослідженням цього конкретного спалаху займалася міжнародна команда вчених під керівництвом Маніши Калеб з Університету Сіднея. Результати їхньої роботи були опубліковані у спеціалізованому дослідженні.

Визначення червоного зміщення для FRB 20240304B, здійснене на основі довжини радіохвиль, вказує на те, що цей спалах стався, коли Всесвіту було лише близько 3 мільярдів років. Цей період, відомий як