Вчителі Живуть Вічно: Пам’ять про Вікторію Лазарівну

Завжди важко підібрати слова, коли стикаєшся з втратою людини, яка залишила такий глибокий слід у серцях багатьох. Сьогодні ми згадуємо про чудову педагогиню, яка присвятила своє життя освіті та вихованню, вкладаючи душу у кожне покоління. З глибоким сумом повідомляємо про відхід з життя вчительки української мови та літератури Луковицького ОЗЗСО, Романа Вікторії Лазарівни.

Вікторія Лазарівна була не просто вчителем; вона була наставником, другом та прикладом для наслідування. Її мудрість, чуйність та безмежна любов до української мови та літератури назавжди залишаться у пам’яті її учнів та колег. Вона вміла запалити в серцях дітей вогонь знань та любові до рідної землі. Її уроки були не лише джерелом знань, але й уроками життя, які формували свідомість та цінності молодого покоління.

Для багатьох Вікторія Лазарівна була світлим променем, який освічував їхні шляхи. Її щирість, доброзичливість та завжди позитивний настрій робили кожен день особливим. Вона завжди знаходила час для підтримки, допомоги та мудрої поради. Її колеги знали в ній надійного друга та професіонала своєї справи, а учні – улюбленого вчителя, який завжди вірив у їхні здібності.

Сьогодні вся громада, особливо освітянська родина, переживає глибоку скорботу. Ми висловлюємо щирі співчуття доньці Уляні Василівні та всім рідним і близьким Вікторії Лазарівни. Нехай світла пам’ять про неї назавжди залишиться у наших серцях.

Вічна пам’ять…