Вчора ввечері дзвінок:
« Добрий вечір, це Родіон Ярмошук. Памʼятаєте?»
Відповідаю чесно: « Ні….»
« Мій тато—Микола Ярмошук, Герой зі Згоран. Минулоріч ми з вами зустрічали тата на Щиті».
Звісно я відразу згадала, трохи стало навіть соромно, що синові прийшлося пояснювати….
Родіон дзвонив по справі. Виявилося, що він, 24 серпня організував в своєму рідному селі благодійний міні-турнір під назвою «Кубок Едельвейс 2024», на честь тата—Миколи Ярмошука, який служив в 10 Бригаді (Едельвейс), тому даний кубок так назвали. Зібрали 7 000 гр.
Побачив,Алла Філюк має відкритий збір на тактичні аптечки для наших Мужніх, тому рішення, куди передати кошти було очевидним. Я звісно ж почала дякувати Родіону, на що він відповів: « Не треба дякувати, головне—не припиняйте робити те, що робите».
І я йому пообіцяла. Бо його оце прохання, просто, прямісінько в серце. Ці слова дуже надихають та мотивують. Бо зрозуміла, що занадто багато роботи за плечима, що тепер дороги назад, для відступу немає. Навіть на зупинку,тепер уже не вправі. Бо дуже багато людей, які сподіваються….
А ще—дуже багато людей, без яких ми би не впоралися, які надихають, які дають сили, окриляють, людей, які без зайвих слів виявляються поруч в найважчу мить, які без лишніх питань витруть сльози ?. Ви, наші неймовірні люди, даєте нам сили рухатися вперед ?.
Ми щиро дякуємо Родіону за передані кошти( 7 тис. уже переведені на банку, відкриту виключно на такмед). Ми не втомимося дякувати вашій сімʼї за вашого Тата, за захист, за стукіт його серця, яке тепер відлунюють наші ?.