Вчора, 5 березня 2025 року, минуло три роки з дня загибелі Житника Віктора Васильовича, мужнього захисника України. Цей день став нагадуванням про героїзм та самовідданість, які Віктор проявив у боротьбі за свободу та незалежність нашої країни. Його життя, сповнене прагнення до кращого та служіння народу, заслуговує на вічну пам’ять.

Віктор Житник народився 24 листопада 1961 року в мальовничому селищі Добрянка, що входить до складу Добрянської селищної територіальної громади. З дитинства Віктор проявляв активність та допитливість, навчаючись у місцевій школі. Він закінчив Добрянську школу у 1975 році, відкривши для себе нові горизонти. Після школи він обрав професію, що потребувала вміння працювати руками та створювати красу, вступивши до Чернігівського ПТУ. Там він здобув спеціальність маляра-штукатура, яка стала основою його трудової діяльності.

З 1978 року розпочалася трудова діяльність Віктора у місті Чернігові. Він працював в різних будівельних організаціях, вносячи свій внесок у розбудову міста. Незважаючи на зайнятість, Віктор завжди знаходив час для рідної Добрянки. Вихідні та святкові дні він проводив там, оточений родиною та друзями. Він був душею компанії, займався музикою, граючи на гітарі у Добрянському вокально-інструментальному ансамблі. Музика була для нього не лише хобі, а й способом вираження своїх почуттів та емоцій.

У 1981 році Віктор створив сім’ю, одружившись зі своєю коханою. Згодом у них народилися син та донька, які стали сенсом його життя. Родина була для нього найнадійнішою опорою та джерелом натхнення. З 2000 року Віктор розпочав власну підприємницьку діяльність, обравши сферу транспортних перевезень. Він успішно розвивав свій бізнес, забезпечуючи сім’ю та роблячи внесок у економіку регіону.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Віктор Житник не залишився осторонь. Він добровільно долучився до лав територіальної оборони Чернігова, демонструючи свою мужність та патріотизм. З 26 лютого 2022 року Віктор брав активну участь в обороні міста. Спочатку він діяв у складі руху опору мікрорайону Бобровиця, а згодом – у механізованому батальйоні Першої окремої Сіверської танкової бригади. Його сміливість та рішучість стали прикладом для багатьох.

5 березня 2022 року, під час чергової атаки ворога, Віктор, перебуваючи в складі бойової групи, вступив у нерівний бій. Внаслідок мінометного обстрілу він отримав важке поранення, яке, на жаль, виявилося несумісним з життям. Його загибель стала великою втратою для родини, друзів та всіх, хто його знав.

Вічна слава і честь Герою! Віктор Житник пожертвував своїм життям заради свободи України. Його відвага та самопожертва назавжди залишаться в історії, нагадуючи нам про справжню ціну незалежності. Ми завжди будемо пам’ятати його подвиг та пишатися його героїзмом.