Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Олександра Валентиновича Фурмана, захисника України та нашого земляка. Олександр Фурман був старшим солдатом ВЧ – польова пошта В2731, 30-ї бригади, де він керував зенітною установкою. Він народився в мальовничому селі Зороків.

Олександр Фурман був нагороджений відзнакою «За вільну Луганщину» від 22.07.2018, що свідчить про його вагомий внесок у захист територіальної цілісності України.

Дитинство Героя пройшло у Житомирі, де він навчався у школі №19. З юних років захоплювався риболовлею та мав хист до техніки, любив розбирати та ремонтувати різні механізми. Це захоплення стало основою його майбутньої професії, адже після школи він вступив до ліцею №5, де здобув фах механіка-водія. Пам’ять про Олександра Фурмана назавжди залишиться в наших серцях.

У 2007 році Олександр Фурман проходив строкову службу в армії, де служив водієм-кіномеханіком. Після служби, у 2008 році, він працював механіком в автобусному парку. У 2011 році змінив професію та став столяром. У 2014 році, коли Батьківщина потребувала захисту, Олександр, як справжній патріот, був призваний на військову службу. Його відданість Україні є прикладом для наслідування.

На жаль, після себе Олександр Фурман залишив трьох діток, які вже ніколи не побачать свого тата. Він був людиною, яка своєю працею і відданістю демонструвала велику любов до родини та рідної країни. Пам’ять про нього житиме вічно.

З 10 по 22 травня 2014 року Олександр Фурман виконував бойові завдання по ізоляції кризового району на сході України в зоні АТО. Під час цієї операції, поблизу мосту між містами Рубіжне та Новодружеськ Луганської області, його підрозділ потрапив у засідку, організовану представниками незаконних збройних формувань. Вони вступили в нерівний бій, і в результаті цього бою Олександр зник безвісти. Олександр Фурман – справжній Герой, і ми завжди будемо пам’ятати його подвиг.

Через кілька років, судово-медична генетична експертиза підтвердила, що Олександр Фурман загинув під час того трагічного бою. За рішенням експертів, він був визнаний загиблим. Героя поховали в Лисичанську. Хоча його життя обірвалося так рано, його героїзм і відданість Україні назавжди залишаться з нами. Він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, і в серцях тих, хто продовжує боротьбу за мир. Слава Герою Фурману Олександру Валентиновичу!

У Героя залишилася мати: Балюк Раїса Анатоліївна, дружина Ольга Олександрівна, доньки Марина та Олександра, син Максим. Висловлюємо щирі співчуття рідним Героя Фурмана Олександра Валентиновича.

Дякуємо Герою за подвиг!

« повернутися