Історія Дрогобича зберігає у собі глибокі та болісні сторінки, пов’язані з жахливими злочинами тоталітарних режимів. Однією з таких трагічних подій є масові розстріли та катування мирних громадян, які здійснювало НКВС у 1941 році. Пам’ять про ці події та вшанування жертв комуністичного терору залишаються надзвичайно важливими для українського суспільства, особливо в контексті сучасної боротьби за незалежність.

У 1991 році Дрогобич став свідком знаменної події: відбулося перепоховання останків 486 жертв НКВС. Ці невинні душі були віднайдені та ексгумовані під час кропітких розкопок на території колишньої катівні НКВС СРСР, яка сьогодні відома як меморіал «Тюрма на Стрийській». Їхні останки знайшли спокій на Полі Скорботи у братських могилах, де кожне місце захоронення позначено символічним хрестом, що нагадує про незламність духу та страждання.

У 2021 році, через три десятиліття, Поле Скорботи поповнилося ще однією братською могилою. Тоді було перепоховано 78 останків закатованих жертв НКВС, які також були виявлені на території меморіалу «Тюрма на Стрийській». Серед цих безневинних жертв комуністичного терору були не лише чоловіки, а й жінки та діти, що свідчить про безжальність та нелюдську природу тогочасного режиму. Це перепоховання вкотре підкреслило масштаб злочинів, скоєних проти українського народу.

Нещодавно на цій новій братській могилі жертв НКВС було урочисто встановлено пам’ятний хрест. Цей хрест є потужним символом глибокого пошанування закатованих людей та постійної пам’яті про найболючіші сторінки нашої історії. Його встановлення стало можливим завдяки благодійним коштам та ініціативі небайдужих громадян.

Особливу подяку варто висловити начальнику шляхоремонтної дільниці КП «СМУ» Мирону Морозу, який не лише виступив з цією важливою ініціативою, а й власноруч виготовив бетонну конструкцію хреста розміром 2,4 на 1,2 метра. Його особистий внесок став справжньою пожертвою мученикам радянського терору, демонструючи живий зв’язок поколінь та незгасну пам’ять. За своїм виглядом новий хрест ідентичний попереднім, вже встановленим на могилах жертв НКВС, створюючи єдиний меморіальний ансамбль.

На додаток, силами КП «СМУ» було проведено комплекс необхідних робіт на території кладовища, що забезпечило належний вигляд та збереження меморіалу. Було ретельно впорядковано саму могилу, підсипано ґрунт та залито міцний фундамент під встановлення хреста, що гарантує його довговічність та стійкість перед часом.

Цьогоріч український народ відзначає 84-ту річницю масових розстрілів в’язнів у тюрмах НКВС. Кінець червня та початок липня 1941 року стали часом нелюдських тортур, жорстоких катувань та мученицьких смертей, коли радянська влада цілеспрямовано знищувала політичних в’язнів у своїх катівнях. Ці звірства відбувалися по всій Україні, і Дрогобич не став винятком.

Саме на території Меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській» у Дрогобичі тоталітарний режим НКВС здійснював свої розправи над мирним населенням. Це місце, яке колись було символом жаху, тепер перетворилося на меморіал, що вшановує пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу та людську гідність.

Усі останки жертв НКВС знайшли своє останнє пристанище на Полі Скорботи. Існує глибокий символізм у тому, що новітні Герої України, які спочивають на Алеї Слави, знаходяться поруч з тими, хто був жорстоко закатований десятиліття тому. Це підкреслює неперервність боротьби українського народу за свою свободу та ідентичність. Минуло багато років, але, на жаль, ворог залишився той самий, як і жорстокі та варварські методи війни, які він продовжує використовувати проти українського народу. Ця історична паралель робить пам’ять про жертв НКВС ще більш актуальною та живою.

Завдання кожного з нас – не лише пам’ятати криваві сторінки нашої історії, але й глибоко шанувати тих, хто в різні історичні періоди, незважаючи на обставини, віддав своє життя у боротьбі з ворогом. Це є запорукою нашого майбутнього, усвідомленням ціни свободи та незламності духу української нації.