Вшанували пам’ять Героя-земляка: історія Олексія Правила

Сьогодні, 7 вересня, минають перші роковини від дня, коли перестало битися серце нашого земляка, справжнього патріота, для якого Україна була понад усе – солдата Олексія Правила. Його життя, віддане захисту Батьківщини, назавжди залишиться в наших серцях як приклад незламності та жертовності.

Цього дня секретар міської ради Ірина Морозович, разом із старостою Дружненського старостинського округу Валентиною Семенчук та родиною Захисника, відвідали його могилу. Вони поклали квіти та вшанували пам’ять полеглого героя хвилиною мовчання, віддаючи шану його подвигу. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу.

Воїн народився 8 січня 1994 року в селі Косогірка Ярмолинецького району Хмельницької області. Попри складні життєві обставини, Олексій виховувався в Соколівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Після закінчення 9 класів, він розпочав трудову діяльність, працюючи на будівельно-фасадних роботах по всій Україні.

Життя привело його до села Заставки Красилівської громади, де він зустрів своє кохання та створив сім’ю. Разом із дружиною Інною вони виховували трьох дітей: Адріану, Даміра та Злату. Олексій планував майбутнє, облаштовуючи спільний дім, але доля розпорядилася інакше.

24 січня 2024 року Олексію була вручена повістка на проходження військової служби. Наступного дня, 25 січня, подружжя офіційно зареєструвало шлюб, бажаючи офіційно закріпити свій союз перед обличчям майбутніх випробувань. Вже 26 січня 2024 року Захисник був направлений на військові навчання, де опановував керування безпілотниками (FPV-дронами).

Свій бойовий шлях Олексій пройшов на різних напрямках: від Донецького до Харківського, а також виконував завдання в Миколаївській та Херсонській областях. Його мужність та відданість справі захисту України були незламними. На жаль, 7 вересня 2024 року, в зоні ведення бойових дій на Миколаївщині, життя солдата Олексія Правила обірвалося.

17 вересня 2024 року жителі Красилівської громади на колінах, утворивши живий коридор пам’яті та шани, з державною символікою та квітами, зустріли траурний кортеж із Захисником. Поховали Олексія на кладовищі села Заставки, віддавши йому останню шану.

Життя нашого земляка обірвалося занадто рано, але пам’ять про його подвиг, відвагу та безмежну любов до України буде жити вічно. Ми схиляємо голови перед його самопожертвою. Вічна слава Герою!