Сьогодні, 4 липня, Красилівська громада вшановує річницю загибелі свого відданого сина, Андрія Главацького. Цей день є нагадуванням про його безмежну жертовність та героїзм, проявлені у захисті свободи та майбутнього України. Рік тому, 4 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання у Вовчанську Харківської області, Андрій Главацький віддав своє життя, ставши символом незламності українського духу. Його пам’ять вічно житиме у серцях вдячних земляків.

На знак глибокої пошани, міська голова Ніла Островська та секретар міської ради Ірина Морозович відвідали могилу Воїна. Вони поклали квіти та вшанували його пам’ять хвилиною мовчання, засвідчуючи повагу до подвигу, який здійснив цей захисник України.

Андрій Главацький народився 13 січня 1980 року в багатодітній родині у Красилові Хмельницької області. З дитинства, його вихованням активно займалася старша сестра Лілія, яка згадує Андрія як надзвичайно доброго та непосидючого хлопчика, сповненого любові до життя та безмежної цікавості до всього нового. Він завжди шукав руху і пригод, що визначило його характер і в дорослому житті. Після навчання у Красилівській ЗОШ №1 та здобуття професії штукатура-плиточника у Красилівському професійному ліцеї, Андрій пройшов строкову службу у Десантно-штурмових військах Збройних сил України у Львові, демонструючи свою відданість батьківщині ще з юних років.

Після повернення до рідного Красилова, Андрій Главацький активно шукав себе у професійній сфері. Його характеризували як відповідального працівника, що завжди доводив справу до кінця, хоч і постійно прагнув до нових викликів. Він мріяв про власну сім’ю та щасливе майбутнє. Його дружина Марина розповідає, як Андрій, незважаючи на обставини, став справжнім батьком для її сина та турботливим батьком для їхньої спільної доньки Каріни. Він піклувався про дітей, допомагав у побуті, завжди знаходив час для спілкування, підтримував їхні починання. “Тато завжди вірив у мене, довіряв мені та підтримував. Завжди казав: «Пробуй все, у тебе вийде»”, – ділиться спогадами Каріна, підкреслюючи, наскільки важливим був для неї батько, Герой України.

З початком повномасштабного вторгнення, доля України стала особистою справою для Андрія. Він допомагав друзям на передовій і, попри вагання щодо залишення дітей, його прагнення захистити Батьківщину перемогло. У лютому 2024 року Андрій Главацький був мобілізований. Він пройшов навчання в Іспанії, де підвищив бойові навички, а потім у Латвії, де вивчав тактичну медицину як бойовий медик за алгоритмом MARCH. Його сестра Лілія, яка зустрілася з ним в Іспанії, згадує останні слова брата: “Все буде добре! Все буде Україна!”, що свідчить про його незламний оптимізм та віру у перемогу. Після повернення, його направили до 33-го окремого штурмового батальйону ЗСУ, де він служив навідником штурмової роти. Девіз частини – “ЗДОБУДЕШ ВОЛЮ – ЗАСЛУЖИШ НЕБО” – ідеально відображає його життєву позицію.

Останній бойовий шлях Андрія пролягав через Вовчанськ Харківської області, один із найгарячіших напрямків, де він разом з побратимами стримував ворога. Він був прикладом патріотизму та відданості, завжди підбадьорював своїх товаришів по зброї, налаштовуючи їх на бій зі словами: “Здаватися ми не маємо права, ми повинні боротися до останнього подиху”. За словами старшини, Андрій Главацький завжди був лідером, врівноваженим та спокійним, здатним зорієнтуватися в будь-якій ситуації. Донька Каріна згадує їхнє останнє спілкування 4 липня, коли він попередив про вихід на завдання. Того ж дня загиблий воїн Андрій Віталійович Главацький поліг, виконуючи свій обов’язок, захищаючи Україну.

10 липня 2024 року Красилівська громада провела Героя України в останню путь. Його поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища. На знак визнання його заслуг, 8 вересня 2024 року рідним Андрія Главацького був вручений нагрудний знак «Почесний громадянин Красилівської міської територіальної громади». Його донька Каріна ініціювала звернення щодо присвоєння батькові державної нагороди Герой України (посмертно), підкреслюючи, що “Війна забирає найкращих…”.

Пам’ять про Андрія Главацького, його незламний дух та відданість Батьківщині назавжди залишаться в серцях українців. Його подвиг є невід’ємною частиною історії нашої боротьби за свободу. Ми пам’ятаємо! Ми вдячні! Ми не забудемо!

« повернутися