Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Суханюка Максима Олександровича, захисника України та нашого земляка, військовослужбовця 95 десантно-штурмової бригади. Пам’ять Максима Суханюка вшанували покладанням квітів на його могилу в мальовничому селі Сонячне, де він знайшов свій вічний спокій. Максим Суханюк віддав своє життя за свободу та незалежність нашої країни.

Максим Суханюк народився 31 липня 1999 року, виріс у патріотичній родині та завжди мріяв про мирне майбутнє для України.

Після успішного навчання у коледжі, Максим Суханюк підписав контракт і приєднався до лав 95 бригади, де швидко став прикладом для своїх побратимів.

Максим Суханюк мужньо боронив Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, але його відданість країні почалася задовго до цього. Він проходив службу у зоні проведення Операції об’єднаних сил, де проявив себе як відважний та рішучий воїн. Попри всі труднощі, Максим Суханюк не хотів покидати армію, адже там служили його вірні друзі та побратими, з якими він ділив радощі та печалі.

“Він дуже хорошим був, – згадує бабуся Максима Суханюка, Клавдія Володимирівна. – Ми йому пропонували знайти іншу роботу, щоб він звільнився з армії, здобув іншу професію. А він відповідав: “Ні, я своїх друзів не залишу, я їх не покину. Я з друзями маю бути поруч”.

Максим Суханюк мріяв про щасливе майбутнє та планував одружитися, але війна зруйнувала його плани.

“Ми його питали: “Максим, то коли вже весілля?”. Він казав, що весною весілля буде, він приїде і одразу зіграють весілля. А ми ще жартували: “Ти нас хоч запросиш?”. Це була дуже хороша дитина – спокійна, врівноважена”, – ділиться спогадами двоюрідна бабуся Максима, Лариса.

“Він був дуже лагідний, дуже добрий, такий добряк по натурі – він всіх любив, всім допомагав”, – каже бабуся Максима, Надія Володимирівна.

На жаль, у травневі дні 2022 року наш земляк трагічно загинув під час ворожого обстрілу, виконуючи свій військовий обов’язок, у селі Довгеньке на Харківщині. Максим Суханюк віддав своє життя за мир та спокій на нашій землі.

Напередодні трагедії він разом із кількома побратимами покинув госпіталь, де лікувався від поранень, та повернувся до свого підрозділу, щоб знову стати на захист рідної землі.

Поховали військового на кладовищі у селі Сонячне, поруч із мамою, яка померла, коли Максиму Суханюку було всього сім років.

Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно), Максим Суханюк назавжди залишиться в нашій пам’яті героєм.

Вічна пам’ять Герою! Царство Небесне! Щирі співчуття батьку загиблого воїна, рідним та близьким. Дякуємо за подвиг!

« повернутися