Вшануймо пам’ять Героя!

Цього дня, 13 січня 2023 року, від отриманих поранень, несумісних із життям, поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, загинув наш односельчанин – Кожем’як Андрій Романович.

Андрій народився 25 липня 2001 року у селі Зінці Полтавського району. Змалку був чесним та справедливим, любив рідну Батьківщину та був справжнім чоловіком – сильним та волелюбним.
Андрій здобув середню освіту у місцевій Терешківській школі. Хлопець гарно вчився, мав значні успіхи з різних предметів. Любив спорт, займався футболом, танцями. З юних літ відвідував військово-спортивний табір.
Хлопець багато читав, хотів достеменно знати історію своєї країни. Мав багато друзів, які його любили й поважали.
У 2014 році їздив у столицю, на Майдан.
Закінчивши школу, Андрій вступив до Полтавського політехнічного коледжу, потім добровільно доєднався до лав Збройних Сил України. Війна застала його на службі, тому без зайвих роздумів, вірний військовій присязі, воїн став на захист України.
Незважаючи на юний вік, Андрій Кожем’як був командиром відділення, командиром машини другого взводу морської піхоти, другої роти 88 окремого батальйону Морської піхоти України військової частини А2613.
Андрій Кожем’як воював у Маріуполі, Волновасі, під Херсоном, біля Авдіївки.
Влітку 2022 року, перебуваючи у кількаденній відпустці, Андрій вступив до Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Першу сесію складав он-лайн, з окопів. Мав амбітні плани на майбутнє, хотів після закінчення навчання працювати у правоохоронних органах. А також планував влітку одружитися із коханою дівчиною Владою, а свою майбутню донечку назвати Софією… Та не судилося…
Йому навіки 21 рік….
21 січня Героя Андрія Романовича Кожем’яка відспівало духовенство у стінах Свято-Успенського кафедрального cобору.
Живим коридором зустріли односельці Андрія у рідному селі Зінці. На похорон зійшлися сотні людей, щоб провести його в останню земну дорогу.
Поховали морського піхотинця Андрія Кожем’яка на Алеї Героїв у селі Зінці, серед високих сосон та ялин, де промайнуло його дитинство.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Андрія.
Війна дійсно забирає найкращих…….