9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Великобагачанська ОТГ, Життя, Суспільство

Жіночий клуб “Хризантема”: свята, ветерани та поезія

У Великобагачанській селищній ветеранській організації відбулося чергове засідання жіночого клубу «Хризантема». Це зібрання було особливим, адже воно було присвячене одразу кільком важливим датам: Дню Захисників і Захисниць України, релігійному святу Святої Покрови та Дню пошанування осіб поважного віку.

Зустріч відкрила чарівна ведуча Катерина Щербина, яка тепло привітала всіх присутніх зі святами. Вона передала слово очільниці громади Ользі Чернусі, яка завітала разом із заступником селищного голови Андрієм Филипасем. Ольга Василівна розпочала свою промову з хвилини мовчання, вшановуючи пам’ять полеглих українських воїнів. Вона висловила глибоку вдячність ветеранам за їхній багаторічний внесок та працю, підкресливши, що багато з них і сьогодні, попри вік, активно допомагають, зокрема, надаючи волонтерську допомогу Збройним Силам України.

На засіданні клубу демонструвалися зворушливі відеокліпи, присвячені українській армії та ролі жінок у збройній боротьбі за незалежність. Ці відео нагадали присутнім про силу та відвагу українських жінок, які захищають свою землю.

Я- жінка. Я- мати. Я – Україна,
І я на руках би тримала б дитину,
І тихо звучала б моя колискова,
І падали б з неба зірки пурпурові.
Холодної ночі, що важко збагнути,
Я змушена берці солдатськії взути,
І зброю до рук я взяла, не дитину,
Пішла боронити свій край і родину.

Окрема частина засідання була присвячена ветеранам та людям поважного віку. Демонструвалися музичні відеокліпи, звучала поезія, що оспівувала мудрість та життєвий досвід старшого покоління.

У мій сад заблукала вже осінь,
Під ногами холодна роса.
Літо вітром у далеч відносить
Посивіла русява коса.

Рясно ніжністю квітне калина,
Хоч минуло життя молоде
І любов незабудками синіми
В моїм серці печально цвіте.

Вже отави у лузі покошені,
Що було, не повернеш назад.
У багрянці пекучому осені,
Догоряє осінній мій сад.

Я не буду журитися, плакати,
Все було у моєму житті.
Золотим падолистом спалахують,
Всі стежки і дороги круті.

Засідання клубу пройшло в теплій, дружній та невимушеній атмосфері, зміцнюючи зв’язки між учасницями та даруючи позитивні емоції.



Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник