Відвідування будинку дитини – це завжди зворушливий досвід, сповнений емоцій. Сьогодні мені довелося зустрітися з 3-річним Богданчиком, який разом зі своєю молодшою сестричкою Альбіною перебуває тут. Їхня історія зворушила мене до глибини душі, адже ми почали надавати допомогу цим дітям, як тільки дізналися про складні обставини, в яких вони опинилися. Кожен такий візит до будинку дитини залишає глибокий слід у серці, адже тут зібрано багато доль: діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, від кого відмовилися відразу після народження.

Ситуація в будинку дитини вимагає особливої уваги: значна частина вихованців – це діти з інвалідністю, а 28 з них потребують паліативного догляду. Їм життєво необхідні не лише турбота та всебічна підтримка, а й справжнє диво, яке б змінило їхнє життя на краще.

Цього разу візит відбувся спільно з Іриною Туляковою, Головою Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. Її самовіддана та невтомна праця є справжнім натхненням. Разом ми продовжуємо докладати максимум зусиль, щоб кожна дитина мала можливість знайти свою родину, відчути тепло та турботу, на яку вона заслуговує. Ця робота надзвичайно важлива, адже ми боремося за майбутнє найменш захищених.

Ми висловлюємо щиру вдячність усім, хто долучається та підтримує нашу місію. Ваша допомога дітям є неоціненною.