Віддав життя за Україну…

Вітер війни у душах мете, пил від гармат на роки опадає, годинник життя безупинно іде… Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає…

Сьогодні, 22 березня, минає третя річниця від дня загибелі нашого Захисника Цикуна Олександра Олександровича, який віддав своє життя, захищаючи Україну. Це третя річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті про Героя.

Олександр народився 25 березня 1998 року в селі Ставок. Назавжди 23… Молодий чоловік, чиє життя трагічно обірвалося, але пам’ять про якого житиме вічно.

Олександр був випускником Рівненської духовної Семінарії та Київської і Волинської духовних академій. Його духовна освіта та віра формували його як патріота та захисника.

Олександр служив у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Він був справжнім воїном, готовим віддати життя за Україну, за її свободу та незалежність.

Завжди був патріотом своєї Батьківщини, любив українську мову, був вірним і непохитним наслідувачем християнської віри. Його відданість Україні була безмежною.

Війна приносить багато страждань, забирає найкращих. Цикун Олександр Олександрович – один із тих, хто віддав найцінніше за нашу свободу.

У спогадах рідних та друзів, Сашко назавжди залишився життєрадісним, добрим, впевненим, сміливим. Він віддав своє життя заради нашого кращого майбутнього, заради квітучої України. Ми маємо завжди пам’ятати подвиг Героя та ціну нашої волі.

Низький уклін родині, вічна слава та світла пам’ять Герою Олександру! Ми завжди будемо пам’ятати його!

Пам’ятаємо кожного і будемо пам’ятати! Схилімо голови в пошані перед тим, хто віддав своє життя за Україну та за кожного з нас…