🕯 Славута попрощалася з Героєм України Олександром Полончуком, відданим сином, чиє життя стало символом мужності та самовідданості. 22 травня Славутська громада вшанувала пам’ять Олександра Васильовича Полончука, воїна, який віддав своє життя за свободу України. Його ім’я назавжди закарбоване в історії міста, в серцях тих, хто його знав і любив.

Олександр Полончук народився 27 жовтня 1974 року у Славуті. З 1981 по 1989 рік навчався у школі №5, де формувався його характер. Після школи, з 1989 по 1993 рік, здобував освіту у Рівненському медичному училищі, ставши фельдшером. Він працював у службі швидкої допомоги Славути, рятуючи життя та надаючи підтримку тим, хто цього потребував. Олександр завжди прагнув допомагати людям, ставши справжнім захисником.

У 1993 році Олександр вступив до Київського інституту Сухопутних військ, де у 1998 році отримав вищу освіту за спеціальністю «Транспортні засоби високої прохідності». Відтоді його життя було нерозривно пов’язане зі службою Батьківщині. Лейтенант Полончук розпочав офіцерську кар’єру у 1998 році у військовій частині А-1766 у Славуті, командуючи танковим взводом. Він був не лише командиром, а й наставником, прикладом честі та мужності для своїх підлеглих. Після розформування частини у 2004 році, продовжив службу у Яворові, а згодом, у 2007 році, у військовій частині А1358. Коли у 2014 році почалася війна, майор Полончук став на захист України, брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей у 2016–2018 роках.

У серпні 2018 року Олександр Васильович вийшов на пенсію у званні майора. Але з початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року, не зміг залишатися осторонь. 6 квітня 2022 року він знову став до лав Збройних Сил України, у військовій частині А4123 на Сході України. На жаль, 14 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі Іванівки Дніпропетровської області, майор Олександр Полончук загинув, захищаючи Україну.

Його подвиги були відзначені численними нагородами, серед яких медаль Міністерства оборони України «15 років ЗСУ», відзнаки «За сумлінну службу» та медаль «За участь в антитерористичній операції». Але найбільшою нагородою була любов рідних, повага побратимів та вдячність усіх, кого він захищав. Олександр був люблячим батьком, сином і другом. У вільний час захоплювався риболовлею та читанням. Він був людиною великої душі, здатною бачити красу в усьому.

Ім’я Олександра Полончука назавжди залишиться в історії України. Його подвиг – це приклад мужності, відданості та любові до Батьківщини. Міська влада та громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Героя.

💔 Олександр Полончук боровся за майбутнє України, за мирне та вільне життя. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.

Слава Україні! Героям Слава!

Пресслужба Славутського МВК.