Відкриття нової дзвіниці в Пристромах стало знаковою подією для громади. Дзвіниця в Україні — це не просто архітектурний елемент, а справжній голос церкви, її жива душа. Її мелодійний дзвін скликає на богослужіння, урочисто сповіщає про вінчання, а іноді й сумно супроводжує громаду в останній путь. Дзвін може бути переможним, як на Великдень, символізуючи перемогу життя над смертю, або ж тривожно-заклильним, попереджаючи про небезпеку. Уявити церкву без дзвіниці практично неможливо. Особливо цінною є дзвіниця, зведена за всіма канонами, як-от ця окраса Церкви Святого Архистратига Михаїла Православної церкви України у Пристромах. Після виходу з-під юрисдикції московського патріархату, церква переживає справжнє відродження: проведено ремонт приміщення, відновлено богослужіння рідною мовою, поряд із церквою створено Алею Героїв, а тепер ще й постала велична дзвіниця. На гранітній стелі викарбувані проникливі слова: “Дзвони плачуть, вітер стогне, Тінь лелеки мерехтить, Воїн спить під небом строгим, Та в серцях він буде жить!”. З іншого боку дзвіниці розміщено меморіальну табличку з написом: «На честь воїнів, які віддали своє життя у російсько-українській війні заради Перемоги. Її споруджено завдяки меценатам: Толочку Володимиру Івановичу, Криворучко Тетяні Олександрівні, Гордієнко Юлії Григорівні, а також небайдужим людям». Нова споруда, тендітна у своїй силі, прикрашена трьома дзвонами, була збудована завдяки благодійним внескам небайдужих громадян, меценатів та жертводавців. Традиційно, у церкві відтепер під час кожної молитви згадуватимуть усіх парафіян, жертводавців храму та кожного Героя, хто поклав своє життя за Україну. На урочистому відкритті дзвіниці були присутні високоповажні отці, меценати та жителі села. Обговорювали подяку за героїзм та відвагу, мрії про майбутнє, важливість єдності та любові до України. З вітальними словами виступили староста села Юрій Саєнок та благодійниця Тетяна Криворучко. Священнослужителі провели обряд освячення нової дзвіниці, побажавши, щоб її дзвони скликали людей на службу, сповіщали про радісні події, як-от хрещення та вінчання, і якомога рідше звучали тривожні чи поминальні мотиви. Вшанування пам’яті загиблих воїнів відбулося на фоні нових дзвонів, які провістили початок нового, мирного та благодатного етапу життя для кожного мешканця Пристром.