У Старому Самборі відкрито меморіальний парк пам’яті жертв сталінських репресій.

14 листопада 2024 року у Старому Самборі відбулася важлива подія – відкриття меморіального парку, присвяченого пам’яті жертв сталінських репресій, які загинули в концтаборі НКВД №22 у період з 1944 по 1949 роки. Цей меморіальний комплекс створено на території колишньої військової частини, щоб вшанувати пам’ять тисяч невинних людей, які стали жертвами репресивного режиму.

На урочистій церемонії відкриття були присутні представники духовенства, консульства Угорщини, Львівської обласної державної адміністрації, Старосамбірської міської ради, а також численні представники громадськості. Генеральний консул Угорщини в місті Ужгород Йожеф Бачкаі та Старосамбірський міський голова Ігор Трухим поклали квіти до пам’ятного меморіалу, віддаючи шану загиблим.

Траурна церемонія включала в себе молитви та спогади про трагічні події 1944-1949 років. Згідно з політикою колективної провини, нав’язаною радянською владою, десятки тисяч представників угорського та німецького етносів були депортовані на примусові роботи, відомі як «маленька робота». Людей утримували в концтаборі НКВД №22 у Старому Самборі, де більшість з них загинула, ставши жертвами репресій.

У 2016 році, на місці масових поховань, з ініціативи Товариства культури Львівських угорців, було встановлено монумент, щоб увічнити пам’ять трьох тисяч невинних людей, які знайшли тут свій останній притулок. Цей проект був реалізований завдяки підтримці Уряду Угорщини та Товариства культури Львівських угорців, за сприяння Старосамбірської районної державної адміністрації та Старосамбірської міської ради. Автором пам’ятника став видатний скульптор Петер Матл.

Відкриття меморіального парку в Старому Самборі – це важливий крок у збереженні історичної пам’яті та вшануванні жертв сталінських репресій. Це місце стане символом скорботи та нагадуванням про трагічні сторінки історії, що закликає до миру та взаєморозуміння між народами. Пам’ять про загиблих має жити вічно, а такі меморіали є важливими для того, щоб ми ніколи не забували про жахіття минулого.