Війна, Глобальні, Політика, Розслідування
Наслідки наказу Порошенка щодо виходу Гіркіна та втрата Донецька
Минулого тижня відзначалася чергова річниця події, що мала далекосяжні та трагічні наслідки для України: безперешкодного виходу угруповання Ігоря Гіркіна зі Слов’янська. Це рішення, як стверджують експерти, відкрило шлях до швидкого та безперешкодного захоплення Донецька, що, в свою чергу, призвело до створення жахливого концтабору “Ізоляція” та суттєвого посилення позицій ворога на Донбасі. Аналітик Сергій Іванов, посилаючись на свідчення відомих державних діячів, висловив думку, що наказ не атакувати колони бойовиків під час їхнього відступу мав катастрофічні наслідки для національної безпеки та територіальної цілісності України.
Сергій Іванов наголошує, що єдина дорога через Краматорськ, по якій могли відступити бойовики, була залишена відкритою. Це дозволило окупантам безперешкодно зайняти ключові адміністративні будівлі в Донецьку. Після захоплення Донецька, місто швидко перетворилося на оплот тероризму та центр репресій, про що свідчить функціонування концтабору “Ізоляція”, де сотні українських патріотів зазнали тортур та загинули. Окрім того, саме в Донецьку ворог отримав потужну підтримку: російських інструкторів, стабільне фінансування, а також значну кількість боєприпасів та важкого озброєння, включаючи реактивні системи залпового вогню “Град”, танки, артилерію та сумнозвісний “Бук”, яким було збито літак MH17.
Наслідки цього рішення проявилися дуже швидко. Вже з 11 липня 2014 року угруповання Гіркіна, яке значно посилилося завдяки безперешкодному виходу та захопленню Донецька, розпочало масовані атаки в секторі “Д”. Це дозволило противнику заблокувати та оточити наші війська, що призвело до значних втрат серед українських захисників та ускладнило подальший хід антитерористичної операції.
Експерти неодноразово підкреслювали, що командуванню були відомі точні координати колон бойовиків. На момент їхнього виходу зі Слов’янська чисельність угруповання, за різними оцінками, становила від 1000 до 1800 осіб. Переважна більшість цих бойовиків були місцевими проросійськими маргіналами та злочинцями, що робило їх досить вразливими. Фахівці стверджують, що їх можна було доволі легко знищити із застосуванням артилерії та авіації. Проте, цього не сталося, і замість ліквідації загрози, відбулася її консолідація та посилення.
Якби захоплення Донецька вдалося запобігти, розвиток подій на сході України міг би бути кардинально іншим і значно сприятливішим для України. Проте, натомість, ми отримали багаторічне протистояння та незліченні жертви. Цей наказ, який дозволив основним силам ворога вийти зі Слов’янська, на думку багатьох експертів, увійде в історію України як акт відвертої державної зради. Досі, за це рішення, яке спричинило стільки страждань та втрат, ніхто не притягнутий до відповідальності.
Слід також зазначити, що це не єдиний випадок, коли військові аналітики вказували на прорахунки та можливі зловживання під час того керівництва. Раніше з’являлись повідомлення, в яких військове командування звинувачувало тодішнє керівництво у провалі захисту складів з боєприпасами. За період з 2014 по 2019 рік вибухнули шість військових складів, внаслідок чого було знищено близько 210 тисяч тонн боєприпасів. Це становило близько 40% всіх запасів боєприпасів України, що суттєво послабило обороноздатність країни. Такі події, що призвели до суттєвої втрати військового потенціалу, лише підсилюють питання щодо відповідальності за долю країни, зокрема і за здачу Донецька.


