Багато десятиліть чекали мешканці міста Перемишляни на визначну подію, яка нарешті відбулася 29 червня. У цей надзвичайно теплий, літній день зібралося чимало городян та гостей міста на подвір’ї величного римо-католицького костелу Святих Апостолів Петра і Павла.

   Цікаво було спостерігати, як кожен, хто прийшов на територію костелу, зводив свій погляд догори, а потім щось пошепки говорив до сусіда, ствердно похитуючи головою. Хоча ще здалеку, йдучи дорогою, всі помічали нову костельну вежу, яку встановили нещодавно, але тут, на подвір’ї храму, дивлячись на її величність, усі відчували гордість за те, що костел Святих Апостолів Петра і Павла набирає своїх первинних архітектурних рис. Люди старшого покоління згадують, що вежа саме такою і була до її знищення, а молодь зауважує, що костелу без вежі ніби чогось бракувало, і саме вона зараз довершила справжній архітектурний задум будівничих однієї із найдавніших святинь м. Перемишляни. У середині вежі колись знаходилися дзвін і годинник. Тепер уже ніхто не сумнівається: їх повернення – справа найближчого часу.

   Відтепер ця сакральна споруда має вигляд справжньої святині, її видно з різних куточків Перемишлян, а також із навколишніх сіл. Вже майже нічого не нагадує про те, що тут колись був завод, не відбувалися богослужіння, а тільки чутно було невпинний шум виробничих станків. Аналізуючи хід історичних подій, пов’язаних з костелом у Перемишлянах, стає зрозумілою Сила Божа і незламність Церкви. На цьому місці храм стоїть з 1645 року; у ньому молилися наші прадіди і діди – хрестили дітей, приймали Святу Тайну Подружжя, молитвою проводжали в останню дорогу рідних і близьких. Такі звичні речі для костелу відбувалися до тих пір, аж поки радянська влада не захотіла побудувати поруч великий завод, а потім закрити, розгромити і перетворити храм на один із цехів. Був час, коли завод процвітав, у ньому працювало близько однієї тисячі працівників, а костел тим часом втрачав навіть обриси святині. Його стіни сіріли, від фресок, образів та скульптур не залишалося й сліду. Але він був, і всі у Перемишлянах знали, що це насправді не приміщення заводу, а костел.

   Йшли роки, все змінювалося – великий завод занепав, перестав функціонувати, поступово руйнувався. Натомість костел воскрес: у 1995 році він отримав друге життя, і римо-католицька громада почала тут відправляти богослужіння. З року в рік, силами невеликої кількості прихожан, бажанням священиків і з допомогою доброчинців костел поступово відновлювався.

         На сьогоднішній день найважливішою відновою є вежа, яку, власне, освятили 29 червня, у день храмового празника Святих Апостолів Петра і Павла (за григоріанським стилем). Чин освячення вежі та хреста на ній провів Архієпископ ординарій Львівської римо-католицької дієцезії Мечислав Мокшицький у співслужінні священослужителів костелу отців-селезіян Петра Смольки та Віталія Кривицького, а також священиків з Польщі та Риму. Радість храмового  свята та освячення вежі розділили також греко-католицькі священики міста Перемишляни та ієромонахи Святоуспенської Унівської Лаври. Серед присутніх мирян, окрім римо-католиків, були мешканці міста, які належать до греко-католицького обряду, та прихожани храму Різдва Пресвятої Богородиці Київського Патріархату. На святкування був запрошений Генеральний Консул Республіки Польща у Львові пан Ярослав Дрозд, який особисто долучився до організації робіт із відновлення вежі на Перемишлянському костелі. Серед гостей був Перемишлянський міський голова Олександр Зозуля. Під час організаційних робіт, а також при встановленні вежі міський голова допоміг у вирішенні багатьох проблем. Слід сказати добрі слова і на адресу пана Юрія Танасійчука та пана Богдана Петріва, які є керівниками громадської організації «Фундація «Галичани». Саме завдяки їм ідея відновлення костельної вежі стала справою загальноміською. «Фундація «Галичани» всіляко сприяла і допомагала у виконанні робіт.

       Найшанованішого гостя, Архиєпископа Мечислава, зустрічали квітами, щирими поетичними рядками та посмішками. Під час проповіді Архиєпископ порівняв життя костелу у Перемишлянах із життям християн, яких переслідували у перші століття. «Але волею Божою, стараннями священиків та працею парафіян костел відновився, пережив безбожні часи. Ще кільканадцять років тому мало що нагадувало тут про те, що це є костел Божий. Найперше, що старалися знищити атеїсти – це була вежа з хрестом, бо знали, що в християнській символіці вона вказує на самого Бога, а також нагадує про найважливіший напрямок нашого духовного життя – до Царства Божого. Споглядаючи на вежу, маємо усвідомлювати, що є один Бог, який добрий, люблячий і завжди кличе нас до святості».

  Після святкового богослужіння до присутніх звернувся настоятель костелу о. Петро Смолька, який подякував усім, хто в той чи інший спосіб долучився до відновлення та встановлення вежі та хреста. Назвавши поіменно доброчинців та жертводавців, наголосив, що в цьому храмі за них завжди будуть молитися.

  Щирі слова вітань римо-католицькій громаді висловив також Перемишлянський міський голова Олександр Зозуля. Він запевнив присутніх, що одна з найважливіших ділянок роботи міської ради – це відновлення історичних обрисів міста. І подія, яка відбулася сьогодні, є яскравим прикладом цього. Завдяки активним мешканцям міста, вдається, на перший погляд, неможливе – майже з небуття повертається справжнє обличчя Перемишлян. Бо наше рідне місто є гарне, з великою історією та добрими людьми.

  До слова був запрошений Ярослав Дрозд – Генеральний Консул Республіки Польща у Львові. Пан Ярослав подякував за запрошення на таку важливу для польської громади та для міста в цілому подію. У своєму виступі Консул зауважив: «Навідую Перемишляни під час надзвичайно важливих подій, що відбуваються в місті. Востаннє побував тут у 2012 році, коли відкривали пам’ятник блаженномученику Омелянові Ковчу. І от сьогодні – не менш важлива подія – відновлення та освячення костельної вежі. Кілька днів тому Президент України підписав завершальну частину угоди з Європейським Союзом, тому співпраця між церквою та владою обов’язково реалізує нові проекти, завдяки яким у Перемишлянах відбуватиметься ще багато подій, у яких я як Генеральний Консул радо візьму участь».

  29 червня 2014 року – величний празник Петра і Павла та освячення вежі костелу – залишиться у пам’яті жителів міста як день відновлення історичної справедливості, перемоги добра над злом, торжеством справжніх християнських цінностей і великої любові до Бога.