Періоду складання дітьми вступних іспитів до ВУЗів завжди передує дуже важкий підготовчий процес у їхніх батьків. Деякі у зв’язку із цим змушені брати відпустки. Відпустка в літній період завжди була і залишається донині проблемою для багатьох, але тільки не для батьків абітурієнтів, що вступають до навчальних закладів далеко від дому. Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» роботодавці зобов’язані надавати своїм працівникам відпустки на період вступу їхніх дітей до навчальних закладів.

При цьому необхідно враховувати наступне:

1. Ця відпустка може бути надана як частина щорічної відпустки працівника підприємства тривалістю не менше 12 календарних днів і, відповідно, оплачуватися. Якщо на момент, коли працівник іде у відпустку, в нього було право на відпустку на меншу кількість днів або взагалі не було права ні на один день відпустки, то відпустка надається “авансом” в рахунок роботи в майбутньому періоді. Якщо на момент подання заяви працівник має право на повноцінну відпустку, і не одну (не відгуляв відпустку в попередні роки), то він має право вимагати надати йому повноцінну відпустку на супроводження кожної дитини і повністю використати всі належні йому дні відпустки (причому відпустка, за бажанням працівника, може бути розбита на кілька частин), мотивуючи це тим, що, з травня (деякі навчальні заклади починають прийом уже в травні) по серпень йому необхідно супроводжувати  дітей на період складання ними вступних іспитів до навчальних закладів. Працівник, що пише заяву на відпустку із зазначеної причини, має надати роботодавцю тільки документи, що підтверджують вік дитини. За наявності документів, що підтверджують вступ дитини до навчального закладу, який знаходиться в іншому місті, працівник може додати їх до заяви, а може і не додати.

2. Працівник може, незалежно від того, чи є в нього право на щорічну оплачувану відпустку, чи ні, взяти відпустку  без збереження зарплати. Ця відпустка надається такому працівнику роботодавцем тривалістю, як мінімум, 12 календарних днів на кожну дитину без урахування часу на проїзд до населеного пункту, в якому знаходиться навчальний заклад, і в зворотньому напрямку. В той же час максимальна тривалість такої відпустки може бути будь-якою, на розсуд роботодавцю. В окремих випадках, якщо необхідно проконтролювати час проїзду працівника до населеного пункту, де знаходиться навчальний заклад, і в зворотньому напрямку, роботодавець може вимагати від такого працівника документи, що підтверджують тривалість часу в дорозі.

3. Працівник, навіть той, який не “заробив” ще право хоча б на один день відпустки, має право взяти для вступу дітей до навчальних закладів і оплачувану відпустку, і додаткову відпустку без збереження зарплати. Це можливо, особливо, з огляду на те, що навчальні заклади вступні іспити проводять з травня по вересень. Зверніть увагу ще на той факт, що в законі не зазначено, на яку форму навчання має вступати дитина (денну, заочну або вечірню).

Головний державний інспектор Північно-Східного

міжрегіонального управління Держпраці                                Владислав КОВТУН

« повернутися