Знову скорбота огортає Україну, приносячи одразу дві трагічні звістки про загибель наших Героїв. Кожен такий момент – це невимовний біль для всієї нації, глибока рана, яка довго не загоюється. Ми втрачаємо найкращих, тих, хто стояв на захисті нашої землі, нашої свободи, нашого майбутнього. Їхні імена назавжди залишаться в нашій пам’яті, а їхні подвиги – у віках. Ми схиляємо голови перед їхньою мужністю, самовідданістю та безмежною любов’ю до Батьківщини. Ці втрати є надзвичайно болісними, адже кожен полеглий воїн – це чиясь дитина, брат, батько, друг. Це обривок життя, який так і не встиг здійснитися. Їхня жертва не буде марною. Ми пам’ятатимемо кожного, хто віддав своє життя за Україну. Їхня мужність та відвага надихають нас, зміцнюють наш дух і дають сили боротися далі. Ми зобов’язані жити так, щоб їхня жертва мала сенс. Ми повинні будувати сильну, вільну та незалежну Україну, за яку вони боролися. Вічна слава Героям, які відійшли у вічність, захищаючи нас. Їхня пам’ять житиме в наших серцях, у наших молитвах, у наших ділах. Це наш обов’язок – пам’ятати і шанувати. Нехай їхня душа знайде спокій, а їхні сім’ї знайдуть розраду та підтримку в цей надзвичайно важкий час. Ми разом, і наша сила – у єдності та вірі в перемогу. Пам’ятаймо про ціну, яку платить Україна за свою свободу, і цінуймо кожне життя, віддане за неї.