Федір Михайлович Копильців присвятив більшу частину свого життя благородній та надзвичайно важливій справі порятунку людей. З 1989 року він вірно і самовіддано служив у пожежно-рятувальній службі, ставши не просто керівником, а справжнім символом мужності, відданості та професіоналізму. Його шлях у пожежній охороні був сповнений викликів, небезпек та відповідальності, але він завжди з честю їх долав. Як досвідчений начальник Печеніжинської пожежної команди, він демонстрував неабиякі організаторські здібності та незламний дух.

Під його керівництвом команда Печеніжинської пожежної служби завжди діяла злагоджено та ефективно. Федір Копильців був тим лідером, який завжди вмів згуртувати колектив, надихнути на самовіддану працю, підтримати кожного у найважчі хвилини та прийняти миттєві, але завжди виважені та відповідальні рішення. Від цих рішень часто залежали людські життя, і він ніколи не хибив. Його здатність зберігати спокій та ясність думки у критичних ситуаціях була прикладом для багатьох молодих рятувальників Печеніжин, які вчилися у нього не лише професійних навичок, а й життєвої мудрості.

На професійному шляху Федора Михайловича було безліч складних і небезпечних ситуацій: від гасіння масштабних пожеж до ліквідації наслідків стихійних лих. Кожен виїзд був випробуванням на міцність, але він завжди залишався мужнім, витриманим і, головне, безмежно вірним присязі рятувальника. Його внесок у розвиток пожежної служби України, зокрема на місцевому рівні, важко переоцінити. Він був не просто службовцем, а справжнім патріотом своєї справи, який дбав про безпеку кожного мешканця. Його героїчна служба порятунку заслуговує найвищої поваги.

На жаль, важка та підступна хвороба підірвала сили цього завжди життєрадісного, активного та доброзичливого чоловіка. Незважаючи на життєлюбство та невичерпну енергію, стан здоров’я змусив його залишити улюблену роботу. Проте, навіть після виходу на заслужений відпочинок, його думки завжди залишалися поруч з командою. Він продовжував допомагати порадами, ділитися досвідом та надавати підтримку, адже пам’ять Федора Копильціва була нерозривно пов’язана з його службою. Його життя рятувальника було для нього більше, ніж професією, це було його покликання.

Вчора хвороба, на жаль, забрала останні життєві сили… Федір Копильців відійшов у вічність, залишивши по собі світлу пам’ять про рятувальника та непересічну особистість. Ця новина стала великим ударом для його родини, друзів та колег.

Щиро співчуваємо дружині, дітям, онукам, усім рідним і близьким Федора Копильціва. Поділяємо ваш невимовний біль і глибоку тугу. Його відданість пожежній справі та невтомна праця назавжди залишаться у наших серцях. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях. Вічна і світла пам’ять герою!