4 липня 2023 року на Луганщині 22-річний прикордонник Олександр Вознюк отримав осколкове поранення. Кров стікала по його нозі, а в руках він стискав турнікет. У ті лічені секунди, що залишились, він записує прощальне звернення до своїх батьків та коханої. Ця історія про війну, втрату та неймовірну силу духу. Олександр втратив частину тіла, захищаючи Україну, але не втратив рішучості. Через рік після поранення він повертається служити в 9-ий прикордонний загін, вже з протезом правої ноги. Ця історія є надзвичайною сама по собі, але є ще одна, не менш зворушлива, про людей, які пройшли через пекло війни та знайшли сили підтримувати інших. Це історія про героїзм, великі вчинки та людяність наших захисників.

Перед розмовою старший сержант Олександр Вознюк знімає електронне коліно, бо через високу ампутацію сидіти з ним незручно. В іншому ж, він майже не відчуває дискомфорту. Про пережите на війні Олександр розповідає без найменшого тремтіння в голосі, хоча йому всього 23 роки. Історія Олександра Вознюка – це приклад незламності, мужності та сили волі. Він не просто пережив поранення, він знайшов в собі сили жити далі, служити Батьківщині та підтримувати інших. Його історія надихає та демонструє, як навіть у найскладніших умовах можна знайти надію та силу для боротьби.

Поранення на війні – це трагедія, яка змінює життя. Але історія Олександра показує, що навіть після втрати можна повернутися до повноцінного життя. Його приклад свідчить про важливість підтримки та братерства, які допомагають пройти через найскладніші випробування. Історія Олександра Вознюка – це нагадування про те, що навіть у найтемніші часи завжди є місце для світла та надії. Це історія про те, як важливо не здаватися, вірити в себе та підтримувати тих, хто поруч. Важливо пам’ятати про героїв, які захищають нашу країну, та про їхню неймовірну силу духу.

Справжнє братерство, взаємодопомога та підтримка – ось що робить наших воїнів непереможними. Історія Олександра Вознюка – це ще один доказ сили українського народу, його незламності та жаги до життя. Його приклад надихає та дає віру в те, що навіть після найстрашніших випробувань можна знайти силу, щоб жити далі, любити та боротися за краще майбутнє. Його історія – це свідчення мужності, героїзму та незламного духу українського народу.