Війна… Вона торкається кожного українця, залишаючи глибокі рубці в серцях. Вона живе в наших думках, снах і кожному подиху. Біль втрати не має меж і не знає забуття. У своїй громаді, серед рідних і близьких, він був просто Олександр Мамчур — чоловік, син, друг, звичайний українець, який любив життя та свою землю. Але коли прийшла війна, він став Захисником України, солдатом, стрільцем-снайпером, воїном, що підняв зброю для захисту інших.

Земний шлях солдата Олександра Мамчура, стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти в/ч А0212, обірвався 31 липня 2024 року під час запеклого бою з ворогом поблизу села Невське Сватівського району Луганщини. Там, де лунали вибухи та свистіли кулі, він до останнього подиху залишався вірним присязі, обравши шлях честі й самопожертви. Більше року його вважали зниклим безвісти, і лише нещодавно родина отримала гірку звістку про загибель.

Його шлях на фронті був коротким, але сповненим найбільшої жертовності — віддати найдорожче заради України. Жодні слова не здатні зменшити біль утрати для його рідних і близьких. Сьогодні вся Барська громада разом із ними у скорботі, пам’яті та щирій молитві за світлу душу нашого Героя.

Ім’я Олександра Мамчура навіки вписане в літопис боротьби України. Воно житиме в кожному синьо-жовтому стязі, що гордо майорить над нашою землею. Житиме в серцях людей, які знають справжню ціну свободи. Доземний уклін, вічна пам’ять і шана Захиснику України!