Першим і фундаментальним джерелом є власне російське виробництво. Після початку повномасштабного вторгнення, Росія значно переорієнтувала свою економіку на військові потреби, фактично запровадивши воєнну економіку. За деякими даними, до 40% усіх державних видатків спрямовуються саме на фінансування військових операцій та виробництво озброєнь. Це дозволяє агресору постійно поповнювати свої запаси ракет, снарядів та іншого військового обладнання, забезпечуючи безперебійність ведення війни в Україні.

Другим важливим каналом забезпечення військовою допомогою є Іран. Ця країна вже тривалий час надає військову підтримку, зокрема, у вигляді безпілотних літальних апаратів. Найбільш відомим є ударний дрон Shahed 136, який став основою для багатьох модифікацій БПЛА, що активно використовуються російськими військами для атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Ці іранські дрони відіграють значну роль у повітряних нападах та є однією з форм, яку використовує зброя Росії для терору.

Третім значним постачальником виступає Північна Корея. За даними розвідки, ця держава володіє мільйонами артилерійських снарядів, які вона активно постачає Москві. Окрім величезних обсягів 152-мм снарядів, що є критично важливими для підтримки інтенсивності боїв на фронті, Росія також отримує від Пхеньяна балістичні ракети та безпілотники. Ці північнокорейські снаряди та ракети дозволяють Росії продовжувати ведення бойових дій з високою інтенсивністю, підтримуючи агресора.

Нарешті, четвертим джерелом, яке викликає найбільші дискусії та офіційно заперечується, є Китай. Хоча офіційний Пекін публічно заявляє про нейтралітет і заперечує будь-які військові постачання, аналітики переконані у наявності прихованих каналів, через які китайська зброя, або компоненти подвійного призначення, все ж надходять до Росії. Це може бути не безпосереднє постачання летальної зброї, а критично важливі технології та елементи, які Росія потім інтегрує у власне виробництво озброєнь, посилюючи свою військову міць. Таке постачання зброї Росії є суттєвим фактором для продовження конфлікту.

Усі ці джерела демонструють складність і багатовекторність підтримки військових зусиль агресора. Від внутрішнього оборонного комплексу, що працює в режимі воєнної економіки, до міжнародних партнерів, таких як Іран та Північна Корея, і, ймовірно, Китай — кожен з цих факторів відіграє ключову роль у здатності Росії підтримувати повномасштабну агресію та завдавати удари по Україні. Розуміння цих каналів є критично важливим для вироблення ефективних стратегій протидії.