Сили протиповітряної оборони (ППО) України зосереджують свою увагу на знищенні ударних дронів-камікадзе “Шахед”, а не безпілотників “Гербера”. Причина такої стратегії полягає в тому, що бойова частина “Шахедів” щонайменше в десять разів більша, що робить їх значно серйознішою загрозою для інфраструктури та цивільних об’єктів. Про це розповів авіаційний експерт Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації, в одному зі своїх коментарів для ЗМІ.

Фахівця запитали, що означають повідомлення про “локаційно втрачені” ворожі безпілотники. Романенко пояснив, що це стосується виключно дронів “Гербера”. За його словами, це пінопластові дрони, оснащені двигуном потужністю 3,5 кінських сил. Хоча вони виробляються в Росії, їхній дизайн був розроблений китайською фірмою. Ці дрони значно повільніші за “Шахеди”. Щоб не перевантажувати українську ППО, існує спеціальний режим “селекції за швидкістю”. Якщо в апаратуру ввести параметр, що виключає відображення цілей, які рухаються зі швидкістю менше 150 км/год, то за ними просто не буде спостереження, і вони вважатимуться “локаційно втраченими”.

Експерт додав, що дрони “Гербера” іноді навіть не несуть вибухівки. За інформацією Романенка, “Гербера” спочатку випускалася в трьох модифікаціях: для відволікання уваги систем ППО, як ударний варіант з бойовою частиною близько 5 кг (що є максимальною вагою для такого слабкого двигуна), і як розвідувальний дрон. На безпілотники типу “Гербера”, вартість яких не перевищує 2 тисяч доларів, не встановлюється складне та високоякісне обладнання для зв’язку чи розвідки. Водночас у прифронтових районах такі дрони можуть передавати певну інформацію через ретранслятор на відстань до 150-180 км. На цьому їхні можливості, як правило, вичерпуються. Романенко наголосив:

“Дрон із бойовою частиною 5 кг навряд чи становить серйозну небезпеку порівняно із “Шахедом”… І витрачати ракети на нього не будуть”.

Експерт пояснив, що якщо противник запускає 400 безпілотників по Україні, і половина з них – це дрони “Гербера”, то ефективніше пропустити ці “Гербери” і зосередити всі зусилля на збитті виключно “Шахедів”. Це пояснюється тим, що неможливо точно знати, які саме “Гербери” несуть бойову частину, а які – ні. Романенко підкреслив, що “Загроза від “Гербер” значно перебільшена. У дійсності – вона мінімальна”.

При цьому експерта уточнили, до яких руйнувань може призвести влучання “Гербери” в будівлю з вибухівкою 5 кг. Романенко порівняв це так:

“Снаряд 155-мм містить приблизно 12 кг вибухівки. Тобто, ті 5 кг відповідають снаряду легкої артилерії. Дрон може нашкодити”.

Він додав, що вибухівка “Гербери” може зруйнувати кімнату, або навіть квартиру, а також викликати пожежу. Однак “Шахед” має бойову частину в десять разів більшу – стандартно 50 кг, а останні моделі – до 90 кг, і спричиняє ефект об’ємного вибуху, що призводить до значно більших руйнувань. Експерт також наголосив на важливості не чіпати дрони “Гербера” у разі їх падіння, а негайно викликати фахівців для знешкодження.

Останні події: удари безпілотниками по Україні

Нещодавно експерт з технологій зв’язку та РЕБ Сергій Бескрестнов зазначав, що ймовірно, поблизу Києва розташовані ретранслятори сигналу для “Гербер”. За його словами, під час однієї з нічних атак над Києвом було збито кілька безпілотників з камерою та радіомодемом, що може свідчити про спроби противника відстежувати хід атаки в реальному часі. Крім того, у квітні стало відомо, що окупанти вперше використали дрон-обманку “Гербера” для нанесення удару по цілі, а не просто для відволікання української ППО. Ці події підкреслюють постійну еволюцію засобів ведення війни та необхідність адаптації до нових загроз.