Для багатьох жителів сходу України евакуація стає неминучою лише тоді, коли вибухи руйнують їхні домівки, роблячи перебування в них неможливим. Саме така доля спіткала 69-річну Тетяну Зайчикову, мешканку Костянтинівки, чия історія розповідає про трагічні реалії війни.

Регіон, що став епіцентром запеклих бойових дій, вже понад три роки спостерігає безперервну евакуацію населення. Міста, що колись були жвавими, тепер спорожніли через військові дії. Донецька область, яка за площею перевищує Словенію, значною мірою контролюється російськими військами, близько 70% її території опинилися під їхнім контролем.

Незважаючи на руйнування, деякі жителі продовжують залишатися у своїх домівках, плекаючи надію на швидке завершення війни. Цю надію підживлюють мирні ініціативи, хоча жодного реального прориву в ситуації досі не спостерігається. Люди тримаються до останнього, поки небезпека не стає надто високою навіть для військових і поліції, щоб дістатися до міста.

«Ми не втрачали надії. Ми чекали кожного раунду переговорів. Ми думали, що якось вони дійдуть згоди на нашу користь, і ми зможемо залишитися у своїх домівках», – ділиться Тетяна Зайчикова, чиє обличчя досі зберігає сліди пережитого.

Жінка переконана, що якби вона того дня зробила хоч один крок у напрямку кухні, це могло б стати для неї фатальним. В умовах Костянтинівки, де колись проживало 67 тисяч осіб, нині панують апокаліптичні реалії: відсутність стабільного електропостачання, води та газу. Нічні обстріли стають все інтенсивнішими, перетворюючи колишній промисловий центр на поле бою, над яким постійно ширяють безпілотники.

Зайчикова, яка все життя прожила в цьому місті і навіть працювала вчителькою музики в дитячому садку, сподівалася до останнього зберегти своє житло. Однак, 28 серпня, після тривалого перебування вдома, її життя змінилося. Раптовий вибух, коли вона готувала чай, заблокував вихід з її будинку. Аварійні служби вже не функціонували через надзвичайну небезпеку.

На допомогу прийшов сусід, який цілу ніч і половину наступного дня розбивав кувалдою завали, доки не пробив отвір, через який Тетяна змогла вибратися. Через кілька днів, побачивши, у що перетворилося її рідне місто – чорне і зруйноване, – вона була змушена покинути його.

Війна в Україні

Ця історія є лише одним з численних свідчень трагедії, що розгортається на сході України. Війна продовжує руйнувати життя людей, змушуючи їх залишати свої домівки. Командир 429-го окремого полку безпілотних систем Юрій “Ахіллес” Федоренко зазначає, що Росія може вести війну тривалий час, але перекриття фінансових потоків значно знизить її наступальні можливості. Він підкреслює, що російська агресія спрямована на знищення України та її народу, тоді як українські захисники мужньо тримають оборону, попри значну перевагу ворога.

Раніше російський диктатор Володимир Путін погрожував завдавати ударів по будь-яких іноземних військах, які з’являться на території України, вважаючи їх законними цілями. Водночас, він зазначав, що якщо будуть досягнуті домовленості про довгостроковий мир, то відпаде потреба в присутності іноземних військ.

Вас також можуть зацікавити новини: