За даними українських чиновників, найближчим часом на боці Росії може воювати до 25 тисяч кубинців. Це зробить їх найбільшим за чисельністю іноземним контингентом на полі бою, перевершивши навіть представників Північної Кореї. Основною мотивацією для таких кубинців є фінансова вигода. Їм обіцяють щомісячну платню близько 2000 доларів, що значно перевищує середній дохід на Кубі, яка переживає серйозну економічну та енергетичну кризу. Середня зарплата на острові становить приблизно 20 доларів, тому запропоновані Россиєю кошти є надзвичайно привабливими. Тисячі людей вже підписали контракти, хоча є й випадки обману, коли людей кликали на будівництво, а відправляли на фронт. Хоча офіційна Гавана заперечує свою пряму участь, аналітики вважають, що такий масштаб рекрутингу був би неможливий без мовчазної згоди кубинської влади.

Росія використовує іноземців: фінансова та ідеологічна мотивація

Українська депутатка Олександра Устинова припускає, що залучення військових контингентів з Куби та Північної Кореї є радше політичними жестами, аніж ознакою дефіциту людських ресурсів у Росії. Вона зазначила, що близько 20 000 кубинців було завербовано, і понад 1000 з них вже беруть участь у бойових діях в Україні. Видавництво Forbes стверджує, що мотивація Куби є як економічною, так і ідеологічною. Професор політичних наук Олександр Мотиль пояснює, що кубинські солдати отримують надзвичайно високу зарплату, що робить їх або багатими вдовами, або багатими героями у разі виживання. Це дозволяє Кубі отримувати вкрай необхідні кошти, а режиму – приписувати собі заслуги. Крім того, Гавана може прагнути посилити свою революційну репутацію та завдати удару по самолюбству Вашингтона. Однак, Мотиль також вважає, що залучення солдатів з таких країн, як Куба, Північна Корея, Африка та Центральна Азія, є ознакою слабкості Росії. Путін бачить, що росіяни менше готові гинути, тому дозволяє іноземцям воювати та гинути замість них.

Рекрутинг та шантаж: як іноземці опиняються на війні

До липня 2025 року іноземці становили 49% полонених російських бійців, що свідчить про зростаючу залежність Росії від іноземних найманців. Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан зазначає, що без рекрутингу іноземців Москва, ймовірно, не змогла б підтримувати наступальні операції. Ця залежність виходить за межі традиційних союзників. Кремль примушує тисячі африканських студентів та трудових мігрантів вступати до армії, погрожуючи депортацією у разі відмови. Полонені рекрути з Камеруну, Сенегалу та Зімбабве розповідали, що їм обіцяли роботу, а після короткого навчання відправляли на поле бою. Ця залежність підкреслює зростаючу військову вісь, що пов’язує Росію, Північну Корею, Іран, Венесуелу та Кубу – режими, які торгують зброєю, технологіями та бойовим досвідом.

Війна в Україні як навчальний майданчик для авторитарних країн

Поле бою в Україні перетворюється на спільний навчальний майданчик для авторитарних збройних сил. Партнери Росії, такі як північнокорейці та кубинці, беруть участь у війні не лише для того, щоб воювати за Росію, але й для набуття досвіду у сучасній війні, особливо у використанні дронів. Це створює небезпеку, адже іноземці навчаються воювати у першій у світі великомасштабній війні з використанням дронів. Набуті ними бойові навички можуть бути експортовані в інші конфлікти в Європі, Латинській Америці та Азії. Для Кремля залучення іноземних солдатів є зручним способом вести війну, зменшуючи внутрішній супротив, тоді як для партнерів Москви це можливість вивчити та перейняти досвід сучасної війни.

DeepState повідомляє, що російські окупаційні війська увійшли в село Олексіївка Дніпропетровської області, використовуючи складні погодні умови для просування. Тим часом, Володимир Путін назвав рішення щодо повномасштабної війни проти України, ухвалені в лютому 2022 року, правильними та своєчасними.