Російський “ланцюг ураження”, тобто перехід армії РФ від виявлення цілі до влучання по ній, нині став набагато швидшим, ніж був на початку повномасштабної війни в Україні, завдяки удосконаленню засобів розвідки, і НАТО має відповідно реагувати на це, пише Business Insider.

За словами наукового співробітника Центру європейського політичного аналізу у США Федеріко Борсарі, який досліджує військові технології та інновації, росіяни швидко адаптуються. У своєму звіті він зазначив, що Росія обганяє Захід за темпами виробництва артилерії, і це створює реальну загрозу: у випадку нападу НАТО доведеться стримувати супротивника, який має перевагу у вогневій могутності на полі бою, підкріплену флотом розвідувальних дронів, що координують удари.

Борсарі зауважив, що на початку вторгнення для РФ однією з найсерйозніших проблем була надто повільна швидкість переходу від виявлення цілі до відкриття вогню. На ураження непрямими засобами, такими як артилерія та міномети, йшли години, а на запуск крилатих ракет – ще більше часу. За словами експерта, російські удари іноді затримувалися до чотирьох годин, через що вони часто були неефективними проти українських підрозділів, які за цей час встигали змінити свої позиції.

Видання пише, що у той час російський розвідувально-ударний комплекс надто залежав від застарілих супутників та обмеженої кількості безпілотників, які не могли підтримувати темп бойових дій. Також Росія використовувала такі розвідувальні БПЛА, як “Орлан-10” і “Форпост”. Але цих розвідувальних систем  було замало для ефективної підтримки бойових операцій.

У зв’язку з цим страждав вибір цілей: іноді російські війська марнували тактичні ракети на незначні групи української піхоти, тоді як великі об’єкти, наприклад, авіабази, обстрілювали лише кількома крилатими ракетами.

Ще однією серйозною проблемою для РФ були застарілі та надто жорсткі системи управління, що успадкували з радянських часів централізованість, надмірну ієрархічність і повільність ухвалення рішень. BI пише, що навіть якщо війська вчасно отримували розвіддані, щоб завдати удар, їм доводилося чекати затвердження на вищих рівнях командування.

РФ швидко вдосконалилася

Зараз Росія використовує широкий спектр тактичних безпілотників для виявлення цілей в Україні, буквально заповнюючи повітряний простір сотнями систем спостереження на різних висотах, пише видання. Іноді ці засоби розвідки працюють у зв’язці, надаючи командирам різні ракурси однієї і тієї ж цілі.

З початком масового виробництва дронів у Росії ресурс, який на початку вторгнення був дефіцитним, швидко перетворився на основу російської розвідки. Видання нагадало, що у 2023 році російські ЗМІ повідомляли, що постачання дронів “Орлан” зросло у понад 50 разів.

Водночас недостатньо потужна українська протиповітряна оборона дала Росії більше свободи для використання великих розвідувальних БПЛА, що дозволило їй збирати розвіддані про українські операції в тилу і завдавати ефективні удари.

Завдяки безпілотникам, які забезпечують кращий огляд поля бою, Росія почала активно застосовувати балістичні ракети ближньої дії “Іскандер-М” та керовані авіабомби великої руйнівної сили для точкових ударів по важливих цілях в українському тилу. А дефіцит артилерійських боєприпасів у 2023 році змусив Росію перейти від масових артобстрілів до точкових високоточних ударів.

Що мають робити НАТО і Захід

У зв’язку з цим Борсарі наголосив, що війська НАТО, які готуються до можливого конфлікту з РФ, повинні ще більше зосередитися на навчанні військ, щоб воювати невеликими формуваннями задля зменшення ризику ударів.

“Від початку повномасштабного вторгнення особлива увага НАТО приділяється необхідності створення більш розосереджених і динамічних сил”, – сказав Борсарі.

Також директор британської консалтингової компанії Calibre Defence Сем Кренні-Еванс написав, що “НАТО має готуватися до того, що Росія тепер більш досвідчена і готова воювати з високою точністю”.

“Наявні дані свідчать, що Росія відходить від радянської доктрини контрбатарейної боротьби і переходить до більш точної, смертоносної та масштабної моделі ведення війни”, – зазначив він.

На думку Борсарі, одним із першочергових кроків має стати санкційний удар по виробничих можливостях Росії, зокрема щодо виготовлення високотехнологічних безпілотників і високоточної зброї, адже ці виробництва значною мірою залежать від іноземних комплектуючих.

“Західні санкції певним чином уповільнили закупівлю компонентів для цього виробництва. Це вплине на здатність Росії розгортати в масштабах і стабільно”, – додав Борсарі.

Загроза нападу РФ на НАТО

Як повідомляв раніше УНІАН, нещодавно німецький історик, професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель припустив, що наступне літо стане останнім мирним літом у Європі. На його думку, напад Росії на Литву можливий вже цієї осені. Свої побоювання він пояснив тим, що “ситуація у сфері безпеки у світі змінилася” через російського диктатора Володимира Путіна, а також через політику президента США Дональда Трампа. 

Нещодавно у Німеччині політики різко розкритикували “мирний план” президента США Дональда Трампа як такий, що заохочує РФ нападати на інші країни. “Це буде стимулом для деспотів по всьому світу до використання воєн для відволікання уваги від внутрішніх проблем. І це викличе потоки біженців, від яких особливо постраждає Німеччина”, – попередив представник ХДС/ХСС із зовнішньої політики Юрген Гардт.

25 квітня гелікоптер РФ залетів до Польщі, порушивши її повітряний простір над територіальними водами в Балтійському морі. У Збройних силах Польщі заявили, що Сили та засоби протиповітряної оборони перебували в постійній готовності для забезпечення безпеки повітряного простору, і припустили, що “характер інциденту свідчить про те, що Росія перевіряє готовність наших систем ППО”.

Вас також можуть зацікавити новини: