Війна зламала ще одне молоде життя, зламала життя молодої людини, життя дитини-сироти.
Гірко і боляче.. Щодня ми втрачаємо золоте покоління… Війна – це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше – забирає життя…
До нашої громади знову надійшла трагічна звістка із Донецького напрямку. 09 квітня 2025 року загинув командир 2-го відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону молодший сержант за контрактом, відважний нацгвардієць Усик Богдан Анатолійович. Богдан загинув під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії РФ поблизу населеного пункту Єлизаветівка Донецької області.
У кінці травня йому мало б виповнитися 26… Але тепер йому навічно 25…
Народився Богдан 30 травня 1999 року в селищі Петровому. Важке дитинство було у нашого полеглого ГЕРОЯ. У свої ранні 7 років хлопчина втратив маму, а через рік – і батька. Був під опікою спочатку тітки, а після її смерті – під опікою дядька. У 2007 році хлопчина пішов до першого класу Петрівської загальноосвітньої школи І ступеня. У 2015 році став випускником комунального закладу «Петрівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів – гімназія». З 2015 по 2018 роки навчався у Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї, по закінченню якого отримав спеціальності: прохідник, машиніст електровозу, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. З 2018 по 2020 роки навчався на заочній формі навчання в гірничо-електромеханічному коледжі Криворізького Національного університету за фахом технік-електромеханік гірничий. В серпні 2018 року Усик Богдан влаштувався учнем прохідника на шахту «Покровська» ПАТ «Кривбасзалізрудком». Через 3 місяці молодий шахтар став кріпильником 3 розряду, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, дільниці № 6 даної шахти.
У 2023 році Усик Богдан підписав військовий контракт та став до лав Національної гвардії України. Пройшов військове навчання за кордоном. За час військової служби юнак зарекомендував себе грамотним та дисциплінованим військовослужбовцем. До виконання службових обов’язків ставився з високим рівнем відповідальності. Був ініціативним, організованим, самостійним, ввічливим, добрим, наполегливим у досягненні намічених цілей. Користувався повагою серед побратимів.
Військовослужбовець Національної гвардії України Усик Богдан Анатолійович за час служби був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»; подякою 21-ої окремої бригади охорони громадського порядку імені Петра Калнишевського за сумлінне виконання службових обов’язків, високі досягнення в службово-бойовій діяльності, професіоналізм, зразкову військову дисципліну та був нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою – нагрудним знаком «За доблесну службу».
До останнього свого подиху він залишався вірний військовій присязі та Україні. Всупереч тяжкій військовій реальності Богдан зберіг доброту серця та залишив світлий спомин про себе в памʼяті побратимів.
Багато хто з нас знав Богдана з дитинства. Про нього можна говорити лише добрі слова, згадувати лише з теплом. Це була відкрита, порядна, привітна, усміхнена, довірлива, добра, ласкава, щира, чуйна, скромна і життєрадісна з дитинства до останніх хвилин свого життя молода ЛЮДИНА, завжди готова прийти на допомогу, підтримати добрим словом і справою.
З рідних в Усика Богдана залишилися тітка, сестра, брати, племінниця.
Петрівська селищна рада глибоко сумує з приводу загибелі Героя. Низько схиляє голову у скорботі та висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Серце крається сльозами, скільки горя приносить нам ця клята війна.
Нехай душа загиблого воїна знайде вічний спокій.
Спи спокійно, друже, ми завжди будемо пам’ятати тебе.
Вічна пам’ять, шана і слава ГЕРОЮ!