Війна – це страшна реальність, яка забирає найцінніше: життя наших захисників. Неможливо звикнути до втрат, але ще важче – жити без тих, хто віддав своє життя за свободу України.

Сьогодні виповнюється річниця від дня загибелі старшого сержанта Гнатенка Євгена Борисовича, який мужньо захищав нашу Батьківщину.

Євген Гнатенко був справжнім патріотом, який розпочав свій шлях у війську ще у 2014 році. У свої двадцять років він без вагань став на захист України, демонструючи надзвичайну сміливість і відданість. Протягом усієї служби Євген був невід’ємною частиною 131-го розвідувального батальйону. Він обіймав посаду начальника зв’язку – командира взводу зв’язку військової частини А1445, забезпечуючи життєво важливі комунікації.

Попри свій молодий вік, він пройшов крізь справжнє пекло війни. Євген був не лише відважним воїном, але й вірним другом, людиною слова та прикладом незламності духу. З ним завжди було легко та надійно, він був опорою для своїх побратимів.

Заслуги Євгена неодноразово високо оцінювалися командуванням. Медалі «За службу Україні», «За військову службу Україні», пам’ятна відзнака «Хрест розвідника», а також численні подяки та нагороди свідчать про його вагомий внесок у захист України.

26 вересня 2024 року, під час підступного авіаційного та ракетного удару, Євген загинув. Для його родини розпочався відлік днів скорботи та невимовної втрати. Йому навіки 30… Його ім’я назавжди вписане в історію визвольних змагань українського народу.

Вічна пам’ять і низький уклін тобі, Євгене Борисовичу. Нехай твоя добра та відважна душа спочиває з миром. Пам’ятаймо ціну кожного нового ранку, який нам подарували такі герої, як Євген.