Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен висловив занепокоєння через постійні польоти невідомих дронів у повітряному просторі країни, що призводить до недосипання. За даними західних розвідок, ситуація може лише погіршуватися. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що світ більше не живе у мирний час, оскільки диверсії, кібератаки та шпигунство стали буденністю. Це ставить питання про готовність Німеччини та НАТО до можливого прямого військового конфлікту з Росією, особливо враховуючи, що розвідувальні дрони, ймовірно, російського походження, стали звичним явищем у небі країн-членів Альянсу.

Віцепрезидент німецької Федеральної академії політики безпеки Маркус Вельке в інтерв’ю ТСН.ua розповів про підготовку Німеччини до можливих загроз.

Підготовка Німеччини до найгіршого сценарію

На запитання про збільшення соціальної реклами Бундесверу в Німеччині та обговорення закону про військовий обов’язок, Вельке підтвердив, що існує спільне розуміння чіткої російської загрози серед НАТО та європейських партнерів. Це призвело до конкретного планування оборони в рамках Альянсу, яке включає збільшення чисельності Бундесверу. Німеччина має зобов’язання перед НАТО, що передбачають суттєве зростання кількості військовослужбовців, а не лише забезпечення матеріалами та озброєнням. Нещодавно запроваджений закон про призов, заснований на шведській моделі, потребує комунікації з молоддю. Поряд із попередніми кампаніями з набору, тепер вони проводяться і для секретної служби, що є новим явищем.

У німецькому суспільстві триває дискусія про безпеку, зокрема про можливість знайти достатньо людей для армії та цивільної оборони. Німеччина, будучи федеративною державою, рухається повільніше, але зараз активно впроваджує необхідні заходи.

Усвідомлення загроз та суспільна дискусія

Вельке підтвердив, що Федеральна академія безпекової політики працює над підвищенням обізнаності щодо гібридних атак, таких як кібер- та DDoS-атаки, а також шпигунські дрони. Суспільна увага до цих питань зросла, а розуміння ситуації на рівні державних посадовців є чітким. Однак, перехід до конкретних дій ускладнюється обмеженими фінансами на місцевому рівні. Політики стикаються з вибором між пріоритетами, такими як закупівля генератора для мерії або ремонт школи. Попри високі показники підтримки заходів безпеки в опитуваннях (понад 60%), на практиці пріоритети можуть зміщуватися.

Фінансування значних інвестицій у безпеку залежить від міжнародного середовища та конкурентоспроможності компаній. Держава підкреслює центральне значення національної безпеки. Міністр оборони та канцлер чітко комунікують про необхідність підготовки до можливих загроз.

Реакція на російські дрони та основні загрози

Інциденти з російськими дронами в Польщі не стали несподіванкою. Вельке розглядає це як частину постійних тестів та поступових дій. НАТО провело консультації за статтею 4, а заяви європейських лідерів підкреслюють серйозність провокацій. Сценарії з дронами, диверсіями та технічними проблемами, що можуть бути спричинені ними, стають дедалі частішими. Важливо зберігати спокій, але водночас бути сильними.

Основними загрозами для Німеччини та східного флангу НАТО є вразливі комунікаційні лінії, трубопроводи та кабелі. Німеччина відіграє важливу роль, розгортаючи бригаду в Литві та маючи новий тактичний штаб ВМС у Ростоку. Розвиток кризових сценаріїв активно досліджується. Вельке вважає, що Європа повинна бути сильною на всіх рівнях, включаючи економічний добробут та зменшення залежності від Китаю, оскільки сила є єдиною мовою, яку розуміють авторитарні лідери.

Інтегрована система ППО та співпраця з Україною

Щодо інтегрованої системи ППО України та країн східного флангу НАТО, Вельке зазначає, що поява розвідувальних БПЛА у Німеччині не є новою. Технологічний розвиток дронів вражає, але більш серйозні випадки вимагають глибокого аналізу. Федеральна структура Німеччини ускладнює боротьбу з дронами, яка в мирний час є відповідальністю поліції. Оборона від дешевих дронів за допомогою дорогих систем, як-от Patriot, є стратегічним викликом. Тому важлива співпраця з Україною щодо досвіду протидії дронам та спільної розробки озброєнь, створення спільних підприємств та гнучкості. Швидкість інновацій в Україні, де цикл розробки нових дронових технологій триває близько двох місяців, є прикладом для насліткі.

Підготовка до 2029 року та майбутні сценарії

Німецькі посадовці вважають, що до 2029 року країна повинна бути готовою до захисту. Необхідно постійно коригувати підхід відповідно до нарощування Росією виробництва зброї та змін у геополітичному середовищі. Ситуація, ймовірно, погіршуватиметься, тому важливо нарощувати спроможності, особливо в цивільному секторі, для забезпечення стійкості. Академія безпекової політики працює над підвищенням усвідомлення необхідності внеску кожного громадянина, економіки та органів влади. Хоча військові повинні готуватися до найгіршого сценарію, об’єднання зусиль дає надію, що найгіршого вдасться уникнути.