Війна в Україні: Загинув Герой Артем Сидорук (2002-2025) зі Скулина

Війна триває, і, на жаль, приносить нові втрати. Російські окупанти продовжують убивати цивільних та військових. Громада знову зібралася, щоб попрощатися з одним із своїх найкращих синів.

13 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту Батьківщини, у бою за Україну, її свободу та незалежність загинув Артем Сергійович Сидорук, 2002 року народження, житель села Скулин. Молодший сержант механізованого батальйону ВЧ А7028 отримав смертельне поранення в районі Торецька Донецької області, внаслідок удару ворожим FPV-дроном.

Артем був призваний на військову службу по мобілізації у вересні 2023 року. До цього він перебував у лавах ДФТГ, а ще раніше проходив строкову службу. Він був звичайною людиною, як і багато молодих людей його віку: допомагав батькам, турбувався про молодших братів і сестер, адже був найстаршим у сім’ї. Працював на місцевому деревообробному підприємстві, проводив час із друзями. Життя обірвалося, коли він став на шлях воїна, шлях, сповнений відваги, але й важкий. Він гідно пройшов цим шляхом, залишаючись вірним військовій присязі до останнього подиху.

Трагічна звістка про загибель Артема Сидорука надійшла до громади у день християнського свята Входу Господнього в Єрусалим, у Вербну неділю. Сьогодні, 15 квітня 2025 року, у Скулині відбулося прощання з Героєм. Багато людей прийшло віддати шану та провести Артема в останню путь. Відбулася заупокійна служба у церкві Івана Богослова ПЦУ.

Сільський голова Віталій Кашик висловив щирі співчуття родині загиблого: матері Вірі Володимирівні, вітчиму Володимиру Михайловичу, бабусі Любові Павлівні, братам і сестрам, дівчині Інні, військовим побратимам, односельчанам та всім, хто знав і любив Артема.

“Коли на теренах держави триває війна, кожен наш день може стати “чорним”. У свято Вербної неділі прийшла трагічна звістка про загибель нашого Героя Артема Сидорука. Ще одне втрачене життя… Сумний привід, що зібрав тут усіх нас, – мовив сільський голова. – За роки повномасштабної війни багато сліз пролилося майже в кожному населеному пункті нашої громади, в кожному куточку України. Адже ворог прийшов на нашу землю, заявив про права на неї і не очікував такого опору. І тоді, і зараз ми знаємо ворога в обличчя і обличчя його – страшне. Не здатне на жалість і співчуття, а лише – на звірську жорстокість, безкінечні вбивства. Попри розмови про різні домовленості, для українців нічого не змінилося: росія продовжує вбивати. Наш Герой був молодим, упевнений, мав багато планів на життя, але зробив вибір на користь України. Такі воїни як Артем, і тисячі інших українських військових робили і роблять все для того, аби зберегти державу і захистити нас із вами. Доземний уклін, вічна пам’ять, незгасима слава Артему. Нехай Господь упокоїть його душу у Царстві Небеснім. Герої не вмирають! Слава Україні!”

Артема Сидорука поховали на кладовищі у Скулині з усіма релігійними та військовими почестями.

Спочивай з миром, Герою!