Війна, як явище, завжди супроводжується руйнуваннями, смертю та стражданнями. 36 років тому завершилася десятирічна афганська війна, що стала наслідком імперських амбіцій та бажаннями домінувати над іншими територіями. Ми, українці, пройшли крізь пекло боїв, відчули втрати здоров’я та втратили життя. Сьогодні, більше 10 років потому, агресор знову намагається калічити та вбивати українців на рідній землі. Важливо відзначити героїзм наших захисників. Сьогодні ми віддаємо шану нашим бойовим побратимам, сучасним Героям України. Ми дякуємо всім, хто долучився, хто підтримує та надає допомогу. Особлива подяка моїм побратимам, другові Олександру Скомороху, бабусі Якимюк Романа, яка втратила двох онуків, а двоє її синів воюють на фронті. Дякуємо тисячам таких бабусь, мам і дружин наших ЗАХИСНИКІВ. Також висловлюємо вдячність священикам о.Володимиру, о.Петру, о.Федору та о.Степану за їх молитви та підтримку. Війна – це завжди виклик, але ми не здаємося. Ми продовжуємо боротися за нашу свободу та незалежність. Пам’ятаємо кожного героя, кожну жертву. Наша сила – в єдності, наша перемога – в нашій волі. Нехай пам’ять про загиблих героїв буде вічною. Нехай український народ завжди пам’ятає про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Вічна пам’ять героям! Слава Україні! Героям слава! Ми зобов’язані пам’ятати та шанувати тих, хто віддав життя за нашу свободу. Війна, на жаль, продовжується, але ми не здаємося і продовжуємо боротися за мир і спокій на нашій землі. Ми сильні, коли ми разом! Разом до перемоги! Перемога буде за нами! Ми завжди будемо пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за Україну. Слава Україні!