Війна – це не лише події, це, перш за все, імена. Імена тих, хто віддав найцінніше – власне життя – у священній боротьбі за вільну та незалежну Україну. Це імена, які назавжди залишаться в серцях рідних і близьких як символ безмежної любові, тепла та невимовної скорботи, адже ці голоси більше ніколи не пролунають у відповідь. 29 серпня вся Україна відзначає День пам’яті загиблих захисників і захисниць України, вшановуючи подвиг тих, хто боронив нашу землю.

Сьогодні, у цей скорботний день, на Алеї Героїв панувала особлива, щемлива атмосфера. У вечірніх сутінках тут запалили тисячі лампад, що стали символом невгасимої пам’яті про наших полеглих воїнів. У спільній молитві ми просили спокою для душ наших Героїв, а зворушливі творчі виступи, присвячені їх пам’яті, сповнювали серця глибоким сумом і гордістю. З портретів на нас дивляться обличчя наших полеглих захисників – людей, які пожертвували собою заради нашого майбутнього. Наш обов’язок – бути гідними їхньої жертовності, пам’ятати їхній подвиг і будувати майбутнє, за яке вони боролися.

Ми сумуємо разом з родинами, шануємо кожного, хто став на захист Батьківщини, і клянемося пам’ятати. Ваша жертва не буде марною. Пам’ятаємо. Шануємо. Переможемо! Наша пам’ять – це наша зброя проти забуття. Кожна запалена лампадка – це нагадування про ціну свободи, яку ми маємо захищати. Ми вдячні кожному захиснику, кожній захисниці, хто стояв до кінця. Їхні імена – це не просто слова, це історія незламності українського духу, це нагадування про те, що ми не самі, що за нами стоять ті, хто вірив у перемогу до останнього подиху. Ми маємо жити так, щоб бути гідними їхнього подвигу, плекати мир і незалежність, за які вони боролися.