Сьогодні Смілянська громада з глибоким сумом прощалася із загиблим Героєм, молодшим сержантом – Юрієм Володимировичем БОРИСОМ (1992 р.н.). Його самовідданість та мужність назавжди залишаться в пам’яті земляків.

Юрій Борис народився 22 червня 1992 року у місті Сміла. Навчався спочатку у ЗОШ № 10, а одинадцять класів закінчив у ЗОШ №16. Отримав кваліфікацію молодшого бакалавра у радіотехнікумі, який нині відомий як Смілянський промислово-економічний коледж ЧДТУ. Мав хист до деревообробки і успішно працював з цим матеріалом. У навчанні, на роботі, в побуті та загалом у житті Юрій був доброю, завжди усміхненою, щирою та доброзичливою людиною, яка легко знаходила спільну мову з усіма. Навіть суворі армійські будні не зламали його оптимістичної вдачі. Він мріяв, будував плани, жив повним життям.

У війську він обіймав відповідальну посаду командира відділення-командира машини механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч ЗСУ. У складних бойових умовах Юрій проявив незламність духу, надзвичайну відвагу та глибоку відданість своїм побратимам. Він був справжнім прикладом воїна, завжди готового прийти на допомогу, навіть у найважчих обставинах, демонструючи високий патріотизм.

З 3 жовтня 2024 року Юрій вважався зниклим безвісти. Весь цей час його рідні чекали й сподівалися на найкраще… На жаль, сталося найгірше, що тільки можна було уявити.

Після проведення ДНК-експертизи було офіційно підтверджено, що того трагічного дня Юрій Борис загинув під час виконання бойового завдання в Курській області. Ця звістка стала непоправною втратою для всієї громади.

Це надзвичайно велика втрата для батьків, рідних, та для всього нашого міста. Після отримання цієї страшної новини мама Юрія написала проникливі рядки: “Сказати хочеться багато, але немає в світі таких слів… Кричить душа, палає серце і смуток розум поглинає. Покинув нас ти назавжди, залишив спогади чудові та мрії нездійсненні свої…”. Ці слова відображають глибину горя.

Для своєї родини він назавжди залишиться найріднішою людиною, для громади – незламним Героєм, а для України – справжнім символом боротьби та самопожертви. Його приклад надихає.

Висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним, друзям і всім, хто знав і любив Юрія. Його пам’ять буде жити вічно.

Світла пам’ять і вічна шана нашому Герою!

Останній спочинок Юрій Борис знайшов на кладовищі у селі Плоске. Вічна пам’ять Герою!