Під час цієї атаки, Іран запустив 14 балістичних ракет по майже порожній базі, що змусило США задіяти дві батареї зенітно-ракетних комплексів Patriot. Українські військові, які щодня стикаються з реальним дефіцитом засобів ППО, могли б лише позаздрити такій “щедрості” у використанні боєкомплекту. Генерал Девід Кейн, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, назвав це “наймасштабнішим залпом комплексів Patriot” в історії американських Збройних сил, хоча точна кількість випущених зенітних ракет залишається нерозголошеною.

Однак, виходячи з типового застосування систем Patriot, для перехоплення однієї ворожої ракети зазвичай запускають від двох до чотирьох ракет-перехоплювачів. Це дає підстави припускати, що під час інциденту проти 14 іранських ракет могло бути випущено від 28 до 56 зенітних ракет Patriot. Така статистика викликає серйозні запитання не лише про доцільність використання такого значного ресурсу для захисту об’єкта, що мав мінімальне стратегічне значення та був майже порожнім. Головна проблема полягає у довгостроковій перспективі: наскільки американським військовим вистачить доступного ресурсу, якщо вони й надалі так “щедро” витрачатимуть протибалістичні ракети Patriot?

За наявними оцінками, американський оборонно-промисловий комплекс наразі спроможний виробляти лише близько 650 протибалістичних ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE на рік. Цей обсяг виробництва є вкрай обмеженим, особливо якщо порівнювати його з потенційними потребами у разі масштабного конфлікту. При нинішніх темпах витрат, за яких на одну ціль іде 2-4 ракети, річного виробництва Patriot вистачить для перехоплення лише від 125 до 230 балістичних ракет на рік – і це за умови безперервного та максимального виробництва. Це створює критичну вразливість для стратегічної оборони США та їхніх союзників.

Аналітики підкреслюють, що у випадку втягнення США у більш масштабний конфлікт, наприклад, на Близькому Сході або у Тихоокеанському регіоні, проблема дефіциту ракет Patriot загостриться до безпрецедентного рівня. Подібна ситуація підкреслює необхідність перегляду поточної стратегії використання високоточних та дорогих боєприпасів. Знищення однієї балістичної ракети ціною десятків мільйонів доларів у ракетах-перехоплювачах є надзвичайно витратним, а головне — швидко виснажує стратегічні запаси, які поповнюються дуже повільно. Це питання стає особливо актуальним у контексті нарощування військової потужності потенційних супротивників, які можуть використовувати “ракетний армагеддон” для перевантаження систем ППО. Забезпечення достатнього рівня запасів Patriot ракет є ключовим для глобальної безпеки та здатності США реагувати на сучасні загрози.