Війна невблаганно забирає найкращих. 12 квітня 2025 року Україна втратила ще одного героя – молодшого лейтенанта Костянтина Лисенка, який загинув, захищаючи країну.

Війна і смерть невблаганна і, на жаль, вона забирає найкращих.

12 квітня 2025 року ця клята війна забрала життя ще одного молодого хлопця, нашого земляка, молодшого лейтенанта, заступника командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, батальйону безпілотних систем Лисенка Костянтина Васильовича.

Загинув воїн під час виконання бойового завдання по стримуванню російської агресії на позиціях поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області.

До свого 26-річчя він не дожив 17 днів.

Тепер йому назавжди 25…

Народився Костя 29 квітня 1999 року у м. Жовті Води.

Отримавши загальну середню освіту у ліцеї природничо-наукового навчання юнак вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на омріяну освітню програму «Інформаційна безпека телекомунікаційних систем і мереж». По закінченню ВНЗу Костянтин працював у центрі моніторингу мереж ТОВ «Євротранстелеком» м. Київ.

У січні 2024 році Лисенко Костянтин отримав диплом магістра за спеціальністю «Комп’ютерна інженерія» у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій та влаштувався працювати за фахом у технічний відділ ПРАТ «Київстар».

13 травня 2024 року молодий чоловік був призваний до Збройних Сил України.

Майже за рік служби воїн встиг побувати у найгарячіших точках, пройшовши Сумський та Курський напрямки.

З 31 грудня 2024 року виконував бойові завдання на Покровському напрямку.

Серед побратимів, не дивлячись на свій юний вік, молодший лейтенант користувався повагою та авторитетом. Мав щире серце, був доброзичливим, але вимогливим. Його цінили за чесність, сміливість та готовність завжди прийти на допомогу, підтримати добрим словом і справою. Навіть у найскладніших ситуаціях воїн підтримував бойовий дух побратимів. Любив людей, завжди допомагав у будь-якій справі безкоштовно. Йому подобалося готувати страви до столу – і готував дуже смачно. Любив та піклувався про тварин. Мав велике, наповнене любов’ю та добром, серце. Дорожив родиною та цінував її. Для мами з татом Костянтин був турботливим і ласкавим сином, для дружини – найкращим люблячим чоловіком, для молодших брата та сестрички – надійною опорою та підтримкою.

Не стало справжнього Патріота, небайдужого до долі своєї країни та майбутнього своїх рідних. Він назавжди залишиться в наших серцях, як відданий Захисник і Чудова людина.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя.

Війна забрала частину вашої душі, залишивши по собі нестерпний біль, який ніколи не стихне…

Нехай милосердний Господь дарує вам силу, мужність і благословення у цей скорботний час.

Вічна і світла пам’ять Костянтину Лисенку, справжньому Воїну, який жив і загинув, захищаючи Україну.

Слава ГЕРОЮ-ЗАХИСНИКУ!

Слава Україні!

Костянтин Лисенко, молодий український воїн, віддав життя за Україну, захищаючи її на Покровському напрямку. Його пам’ять житиме вічно.