Усі українські громадяни чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, які мають статус придатних до військової служби та не виключені з військового обліку, несуть обов’язки перед державою, зокрема під час мобілізації. Ці обов’язки актуальні незалежно від їхнього місця проживання – в Україні чи за її межами. Адвокатка Дар’я Тарасенко в ефірі “Українського Радіо” детально пояснила цей аспект.

Переваги використання “Резерв+” для військовозобов’язаних

“Неперебування на військовому обліку для тих, хто зобов’язаний це робити, розглядається як порушення правил військового обліку. Це може призвести до накладення штрафу в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. На практиці це може мати низку неприємних наслідків для чоловіків, тому першочергово я раджу всім перевіряти актуальність інформації про себе в державних реєстрах”, – наголосила експертка.

Багато чоловіків висловлюють побоювання щодо використання застосунку “Резерв+”, боячись отримати повістку негайно. Однак, як запевнила Тарасенко, такий сценарій не є типовим.

“Для чоловіків, які проживають за межами України, додаток “Резерв+” є найбільш простим і зручним способом інформування ТЦК про себе”, – підкреслила адвокатка.

Тарасенко нагадала про встановлений термін до 16 липня 2024 року для оновлення даних усіма військовозобов’язаними. Було передбачено три методи для цього, залежно від місця перебування особи.

“До 16 липня 2024 року українці за кордоном мали змогу повідомити ТЦК про себе, використовуючи електронну пошту або телефон. Оскільки цей термін минув, на сьогодні єдиним ефективним методом для оновлення даних залишається додаток “Резерв+”“, – зазначила юристка.

Що мають зробити українці за кордоном

Адвокатка уточнила, що чоловікам, які перебувають за кордоном, необхідно внести інформацію про свою фактичну адресу проживання.

“Правило таке: якщо жодної іншої адреси не було надано, то повістка надсилається за офіційно зареєстрованим місцем проживання. Якщо ж була вказана інша адреса, то повістка буде направлена туди. Навіть якщо особа не отримає листа, і він повернеться до ТЦК та СП з позначкою про відмову від отримання або відсутність особи, військовозобов’язаний вважатиметься належним чином сповіщеним і може бути притягнутий до відповідальності за неявку за повісткою”, – пояснила юристка.

Тарасенко попередила, що чоловіки, які перебувають за кордоном і не оновили свою фактичну адресу проживання, можуть отримувати повістки за своєю українською адресою. У такому випадку вони будуть вважатися належним чином сповіщеними та можуть бути визнані порушниками:

“Це призведе до появи запису про порушення в реєстрі, а можливо, й до притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.”

Оформлення відстрочки від призову для українців за кордоном

Адвокатка також прокоментувала можливість оформлення або продовження відстрочки від призову для чоловіків, які перебувають за кордоном, через застосунок “Резерв+”.

“На жаль, ставлення держави та суспільства до чоловіків, які виїхали за кордон, часто формується на основі упередження, ніби вони “втекли”. Однак значна частина цих чоловіків має законне право на відстрочку, але не може його оформити з об’єктивних причин. Згідно з чинною постановою Кабміну, заяви на відстрочку подаються особисто, з пред’явленням оригіналу військово-облікових документів. Більшість ТЦК та СП інтерпретують це як необхідність особистої присутності у військкоматі. Надсилання документів поштою, як правило, неможливе”, – пояснила юристка.

Тарасенко зазначила, що наразі через “Резерв+” можна оформити лише певні категорії відстрочок, що обмежує можливості для багатьох громадян, які мають право на відстрочку.

Щодо продовження відстрочки, юристка виявила іншу проблему, яка стосується як тих, хто за кордоном, так і тих, хто в Україні. Вона пояснила, що хоча Кабмін передбачає одноразову подачу заяви та розгляд комісією з подальшою автоматичною пролонгацією кожні три місяці, на практиці ТЦК та СП часто вимагають повторне подання документів кожні три місяці.

“Дуже рідко ТЦК та СП роблять це автоматично, без нагадувань з боку самого військовозобов’язаного”, – додала адвокатка.

Ключова проблема мобілізації

Раніше народна депутатка України Ганна Скороход визначила справжню проблему мобілізації, припускаючи, що “бусифікація” триватиме, незважаючи на обов’язкове носіння бодікамер працівниками ТЦК та СП з 1 вересня.

“Буде догана. Або сувора догана. І все. Якої ще відповідальності можна очікувати від військовослужбовців? Максимум дві суворі догани”, – зазначила Скороход.

На думку нардепа, для позитивних змін у системі мобілізації необхідні фундаментальні зміни у підходах та мотивації.

Вас також можуть зацікавити новини: