ВІКТОР ЛАДУХА: ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ НЕСКОРЕНИХ

Сьогодні, у День вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні, ми низько схиляємо голови перед мужністю та незламністю тих, хто до останнього подиху залишався вірним Україні. Цей день — не просто дата. Це жива рана в серці українського народу. Це біль родин, які не дочекалися своїх синів, дочок, чоловіків і дружин. Це пам’ять про кожного, хто віддав життя, але не зламався. Ми віддаємо шану тим, хто боровся за нашу свободу. Кожен захисник, кожен громадянин, який постраждав від жорстокості ворога, заслуговує на нашу вічну пам’ять та повагу. Їхня жертва не буде марною.

Буринська громада також має своїх Героїв, які відійшли у вічність, пройшовши крізь тортури та жорстокість ворога. Серед них — Микола Миколайович Бабич, наш земляк із села Воскресенка. Воїн національної Гвардії України, життя якого обірвалося 28 липня 2022 року в полоні, в Оленівці. Його подвиг, його незламний дух є прикладом для всіх нас. Ми пам’ятаємо Миколу Бабича, його мужність та самовідданість. Його ім’я назавжди закарбоване в історії нашої громади та нашої країни.

Микола загинув, але не скорився. Пам’ятаємо. Сумуємо. Вдячні. Ці слова стають щемливим нагадуванням про ціну, яку платять наші захисники. Ми повинні берегти цю пам’ять не лише у серцях, а й у діях. Бути гідними подвигу тих, хто захищав нас ціною власного життя. Наш обов’язок — продовжувати боротьбу за свободу, за Україну, за справедливість. Це наш моральний обов’язок перед усіма, хто поляг за нашу незалежність.

Вічна слава героям! Вічна пам’ять закатованим і полеглим!