Віктор Сарновський: «Найважливіше – не дозволяти нікому маніпулювати нашим болем. Родини мають знати свої права, а громада – не допустити, щоб святе ім’я Героїв хтось використовував для самозвеличення»

У Трускавці, у структурі міського центру соціальних служб, функціонує посада фахівця з соціальної роботи – помічника ветерана. Цю важливу місію наразі виконує Віктор Сарновський, батько-воїн та батько воїнів, чий син, на жаль, загинув під час захисту України. Пан Віктор добре відомий у Трускавці, адже до повномасштабного вторгнення він багато років служив дяком у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Його кандидатура на посаду помічника ветерана є взірцевою – він сам має досвід служби, розуміє специфічні проблеми сімей загиблих, виявляє глибоку людяність та співчуття до кожної родини й її потреб.

Пропонуємо вашій увазі актуальне інтерв’ю з Віктором Сарновським.

– Пане Вікторе, як довго Ви працюєте помічником ветерана? Які основні завдання цієї посади?
– Слава Ісусу Христу! На посаді фахівця з соціальної роботи – помічника ветерана я працюю вже восьмий місяць. Моїм головним пріоритетом є підтримка ветеранів, сімей полеглих Захисників та родин зниклих безвісти. Це включає допомогу в оформленні різноманітних документів, надання консультацій щодо пільг та виплат, а також психологічну підтримку. Ми, як команда фахівців і керівництво центру, прагнемо бути тим містком, що з’єднує владу з людьми, які потребують допомоги. Ми докладаємо максимум зусиль, аби допомогти нашим громадянам вирішити їхні нагальні питання.

– Які ключові проблеми наразі турбують ветеранів, родини загиблих та діючих військовослужбовців? Чи завжди місцева влада здатна допомогти у їх вирішенні?
– Серед найболючіших і найпершочергових питань – це проблеми зі здоров’ям, реабілітація, забезпечення житлом та працевлаштування. Для сімей загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебуває в полоні, пріоритетними є пошук правди та справедливості, а також визнання та підтримка з боку громади. Місцева влада вже вжила певних заходів у цих напрямках, але, на жаль, ресурси часто бувають обмеженими.

– Тема зниклих безвісти надзвичайно складна. Родичі не мають інформації про долю своїх близьких. Який алгоритм дій Ви рекомендуєте таким сім’ям?
– Передусім, необхідно офіційно зареєструвати факт зникнення. Далі – активно співпрацювати з Координаційним штабом, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими державними, громадськими і міжнародними організаціями. Ми, як соціальні працівники, допомагаємо родинам у цьому процесі, щоб вони не залишалися сам на сам зі своїм горем.

– Пане Вікторе, Ваш особистий досвід служби в ЗСУ та загибель сина Дмитра роблять цю тему особливо близькою. Наскільки Вам особисто легко працювати на цій посаді? Чи вдається знаходити спільну мову з ветеранами та родинами військових?
– Варто згадати і мого старшого сина, Михайла. Ще у 2014 році він, як прикордонник-контрактник, давав відсіч ворогу. Син досі продовжує службу. Щодо моєї роботи: працювати мені нелегко, бо я відчуваю той самий біль. Коли мене запитують: «Ти там був?», я можу чесно відповісти: «Був». Це допомагає зменшити агресію, викликає посмішку, адже ми говоримо як рівні, ділимо спільний біль. Подальша розмова стає конструктивною, спрямованою на вирішення проблем. Хоча бувають і дуже складні моменти. Особистий біль завжди присутній, але він також дає сили краще розуміти інших. Я знаю, що їм потрібно, і намагаюся бути поруч не лише як посадовець, а й як людина, яка пройшла через подібне.

– У соціальних мережах часто обговорюють недостатнє вшанування загиблих Героїв. Чи вважаєте Ви, що нинішній рівень вшанування у Трускавці є достатнім? Що ще можна зробити, аби уникнути претензій до місцевої влади чи суспільства?
– На численних зустрічах я неодноразово наголошував, що такого шанобливого, чуйного ставлення до сімей, обпалених війною, з боку соціальних служб та міської ради, як у Трускавці, рідко де можна побачити. Наші полеглі Герої посмертно нагороджені державними відзнаками. Трускавецька громада вшанувала їхній подвиг Алеєю Слави, відзнаками міської ради. Також, за фінансування міської ради, центр соціальних служб готує для кожної родини загиблого Захисника десятихвилинний фільм «Спомин України» з QR-кодом. Зроблено чимало: Алея Слави, меморіальні дошки, панахиди. Але завжди є простір для покращення. Важливо, щоб пам’ять зберігалася не лише в офіційних заходах, а й у повсякденному житті громади. Після Перемоги, коли повернуться всі полонені, знайдуться зниклі безвісти, ми всією громадою збудуємо величний монумент, гідний їхнього подвигу.

– Як Ви думаєте, чи зміниться Ваша робота після завершення бойових дій? Що зараз є найскладнішим у Вашій роботі?
– Думаю, наша робота стане ще складнішою. Постає питання адаптації сотень тисяч військових до мирного життя, їхнього лікування, працевлаштування та вирішення інших соціальних питань. Це величезний виклик для громад та держави.

– Чи можете навести кілька прикладів реальної допомоги, яку Ви надали?
– Згідно з основним принципом діяльності центру та моєю роботою, інформація про тих, хто звертається, є конфіденційною. Однак, хочу зазначити, що ми підтримуємо тісні зв’язки з родинами загиблих Захисників, проводячи зустрічі, психологічні тренінги та організовуючи спільні поїздки. Такий зв’язок існує і з половиною сімей зниклих безвісти. Решта родин, на жаль, менш контактні. Закликаю всіх, хто має проблеми, пов’язані зі зниклими безвісти, полоненими чи питаннями військовослужбовців, звертатися до Трускавецького міського центру соціальних служб за адресою: площа Чорновола, 2, І поверх. Ми готові допомогти і не боїмося труднощів.

– І на завершення, про делікатну проблему: як протидіяти спробам політиків та діячів використовувати ветеранів та військових у власних інтересах, маніпулюючи їхнім болем?
– Найважливіше – не дозволяти нікому маніпулювати нашим болем. Родини повинні знати свої права, а громада – не допустити, щоб святі імена Героїв хтось використовував для власного звеличення. Наш обов’язок – оберігати пам’ять про їхній подвиг у її первозданній чистоті.

– Дякую за змістовну розмову.
– Дякую. Слава Україні!

Фото: 1) Віктор Сарновський на відкритті Алеї Слави у Трускавці 26 травня 2024 року, 2) День Незалежності України 24 серпня 2025 року, вручення відзнак «Захисник Батьківщини. Герой Трускавецької громади» сім`ям полеглих воїнів.