Славутська громада прощається з Героєм: полеглий захисник Володимир Мерінов назавжди у нашій пам’яті. Його життя – приклад незламної мужності та любові до України. Старший солдат Володимир Олександрович Мерінов, народжений 9 червня 1997 року в Миколаєві, став частиною мирного неба, за яке боровся.

Володимир пройшов шлях від юнака до досвідченого воїна. Його дитинство та юність минули в Миколаєві, де він навчався та здобував професію. Після закінчення Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, де здобув спеціальність верстатника, Володимир працював у сфері промисловості та торгівлі, де його цінували за відповідальність і порядність. Однак, поклик серця привів його на захист Батьківщини.

Військовий шлях Володимира розпочався в листопаді 2017 року. Він служив у різних військових частинах, поступово здобуваючи досвід та зростаючи у військових званнях: від такелажника до навідника, а згодом і командира відділення. Його професіоналізм, витримка та відповідальність були відзначені командуванням.

Особливо цінним для Володимира було його сімейне життя. На Славутчині він зустрів свою дружину, тут зародилося його щастя, а згодом народилася донечка – його найбільша гордість і світло. Він боровся за її майбутнє у вільній Україні.

У званні старшого солдата, Володимир захищав Україну на найнебезпечніших ділянках фронту. Він залишався вірним присязі до останнього подиху. 23 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, поблизу населеного пункту Янтарне, Володимир прийняв свій останній бій. Він до останнього боронив свободу, захищаючи право своєї родини та всіх українців жити під мирним небом.

Протягом певного часу український Герой вважався безвісти зниклим, що стало важким випробуванням для його рідних, які жили надією на його повернення. Але навіть у цій невизначеності жила їхня любов та віра.

Сьогодні, разом з невимовним болем, славутська громада та вся Україна знають правду про його подвиг. Володимир назавжди залишиться в пам’яті як людина чесності, світлого оптимізму, доброзичливості та чуйності. Він був тим, на кого можна було покластися, тим, хто завжди підтримає.

Його батько, дружина та маленька донечка назавжди збережуть його любов. Його донечка зростатиме, знаючи, що її тато – Герой, який віддав життя за її майбутнє. Міський голова, депутати та вся Славутська громада висловлюють глибокі співчуття рідним.

Пам’ять про Володимира Мерінова – це не лише день скорботи, а й день великої вдячності. Його життя – це приклад мужності, вірності та безмежної любові до України. Поки ми пам’ятаємо – він живе в наших серцях. Честь і вічна слава Герою України Володимиру Олександровичу Мерінову! Слава Україні! Героям Слава!