Він не мав досвіду, але мав рішучість.

21 січня 2025 року лицарським хрестом було нагороджено військовослужбовця Масіброда Анатолія — воїна 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Його історія – це приклад неймовірної мужності та відданості Україні. Розповідаємо про життєвий шлях героя, який, не маючи військового досвіду, став справжнім захисником.

Анатолій народився у 1988 році в Краматорську, що на Донеччині. З дитинства він відчував пульс рідної землі, знав її турботи та прагнення. Навчання, робота в ІТ-сфері, кар’єра в Херсоні – все було підпорядковано одному: жити та працювати на благо України. Але повномасштабне вторгнення росії перевернуло його життя.

Опинившись в окупації, Анатолій разом з матір’ю, відчуваючи небезпеку, вирішили возз’єднатися. Місцем зустрічі стало село Литвинів Підгаєцької громади, де знаходився батьківський дім матері героя, Ірини. Спочатку до Литвинова дісталася мати з Краматорська. Анатолій вирвався з окупації в Херсоні у вересні 2022 року. На наступний день його рішення було чітким – йти до війська. Це був свідомий вибір, хоча до того Анатолій навіть не тримав зброї в руках. Це свідчення його рішучості та любові до України.

22 вересня 2022 року Анатолій вже проходив військове навчання у Львівській області. З цього моменту почалася його служба в лавах Збройних сил України. Без вагань, без роздумів, він просто пішов, тому що відчував відповідальність перед Батьківщиною. Він любив Україну всім серцем, і це було його головною мотивацією.

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед таким героїчним вчинком. Дякуємо Анатолію Масіброду за його силу духу, мужність, рішучість і безмежну любов до України. Його шлях від цивільного спеціаліста до лицаря-захисника – це приклад для наслідування. Його історія надихає та мотивує.

Окрема подяка його матері, яка виховала справжнього чоловіка, патріота, воїна. Саме з таких людей, як Анатолій, складається наш тил. Саме завдяки їхній мужності та відданості ми тримаємося і віримо в перемогу.

Дякуємо тобі, воїне! Бережи себе. Ми пишаємося тобою.