Віктор Пасічник, позивний «Ведмідь», з 2014 року стояв на захисті України. Він не шукав слави, але його відданість справі стала прикладом мужності. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Віктор, незважаючи на спроби облаштувати особисте життя, без вагань повернувся до лав Збройних Сил.

Мій Брат 💔 мріяв про сімʼю, про власний дім, він навіть знав, де посадить туї. Про це він писав у своєму останньому вірші, який написав в окопі другові, як сповідь.

Віктор пройшов пекло війни на Донбасі, Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Харківщині та на Півдні України. Його бойовий шлях був сповнений випробувань, але він не зламався. На жаль, зі зброєю в руках він загинув на Луганщині. Віктору Пасічнику навіки залишиться 31 рік 🥺.

Його життя – це приклад самопожертви та любові до Батьківщини. Він був кавалером Ордену «За мужність» III ступеня, нагороджений медалями «За збережене життя» та «За оборону рідної держави».

Ваш підпис під петицією – це крок до вшанування пам’яті Воїна. Ваша хвилинка уваги допоможе рідним зробити все можливе для цього ❤️‍🩹. Не пропустіть цю можливість! 🫂 Потрібно ще 6 000 людей, будь ласка, будьте одним із тих, хто допоможе! Буду вдячна, якщо поширите петицію серед своїх читачів, друзів, знайомих, професійних та домашніх чатів. ❤️‍🩹🫂✍️

https://petition.president.gov.ua/petition/248442