Сьогодні Глобинська громада провела в останню путь свого Захисника, солдата Євгенія Миколайовича Синяка, який віддав життя за Україну.

Євгеній Миколайович народився 3 липня 1988 року в мальовничому селі Обознівка. Саме тут минули його дитинство та юність, тут він здобував знання у місцевій школі. Після її закінчення у 2005 році, Євгеній здобув професію водія, яка стала основою його подальшої трудової діяльності.

Він працював за фахом у фермерському господарстві, а згодом – у провідних сільськогосподарських підприємствах рідного краю, таких як ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», АФ «Пустовійтове», ПП «Заготм’ясопостач». На цих підприємствах він обіймав відповідальні посади тваринника, слюсаря-ремонтника, а також тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Його сумлінна праця та відданість справі завжди відзначалися.

У 2024 році Євгеній Миколайович долучився до важливої місії, працюючи на будівництві військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд у Донецькій області. Ця робота свідчила про його патріотизм та готовність допомагати країні у складний час.

Наприкінці серпня 2025 року, усвідомлюючи необхідність захисту Батьківщини, Євгеній підписав контракт із Збройними Силами України. Він ніс службу в інженерно-технічному батальйоні на посаді водія електронавантажувача, маючи звання солдата. Його служба була прикладом мужності та самовідданості.

На жаль, 10 березня 2026 року війна безжально обірвала життя нашого Захисника. Поблизу населеного пункту Дмитрівка Краматорського району на Донеччині, під час проведення ремонтних робіт інженерної конструкції антидронового захисту, Євгеній отримав тяжкі поранення внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе. Йому було лише 37 років…

Євгеній Миколайович запам’ятався всім як надзвичайно добра, чуйна та щира людина. Він мав багато друзів, користувався глибоким авторитетом і повагою серед колег та односельців. Його працьовитість, надійність та відданість стануть прикладом для багатьох. Таким його назавжди збереже пам’ять тих, хто його знав.

Сьогодні рідні, близькі, друзі, односельці та жителі всієї Глобинської громади зі сльозами на очах проводжали Героя в останню дорогу, схиляючи голови у глибокій скорботі. У Героя залишилися батько, дружина, пасинок, сестра та брат. Глобинська громада глибоко співчуває родині загиблого і розділяє їхній біль.

Ще одна зірка зійшла нині на небі України, і ще одне ім’я навіки вписане у її вільне майбутнє. Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України!