Вічна пам’ять Герою Юрію Капоріну! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Юрія Олександровича Капоріна (20.06.2002-11.05.2025), який навіки залишиться ангелом-захисником серед нас. 11 травня перестало битися серце нашого відважного захисника, воїна та справжнього героя – Юрія Капоріна. Він був мужнім і вірним сином України, який до останнього подиху самовіддано обороняв нашу рідну землю від ворога.

Юрій народився в мальовничому місті Глухові. Після закінчення загальноосвітньої школи №2, він продовжив навчання в Київському фаховому коледжі транспортної інфраструктури. Згодом Юрій вступив до Сумського національного аграрного університету, де опановував спеціальність агронома, адже всім серцем любив природу рідного краю.

Студентські роки Юрія, на жаль, припали на важкий воєнний час. Величезною трагедією для нього стала загибель матері, Інни Юріївни Капоріної, від рук російських загарбників. 5 жовтня біля села Стара Гута обірвалося життя найдорожчої людини, яка віддавала все заради свого сина.

Незважаючи на те, що у Юрія була можливість уникнути військової служби, він свідомо підписав контракт, прийнявши мужнє рішення захищати свою Батьківщину, помститися за смерть матері та всіх, чиї життя забрала ця жахлива війна. Спокійний, врівноважений та доброзичливий у мирному житті, Юрій став відважним воїном-гранатометником у складі штурмової бригади. Неодноразово перебував у найгарячіших точках бойових дій, демонструючи неймовірну мужність та героїзм. «Я йду на «0» на 10-14 днів», – сказав Юрій своєму батькові Олександру Станіславовичу 9 травня. Так навічно він залишився на сторожі нашого спокою, 22-річним воїном-Героєм, вірним військовій присязі. Важко словами передати біль непоправної втрати для Олени Андріївни Калініної – бабусі Юрія, Олександра Станіславовича Капоріна, батька, для яких Герой був сенсом життя, надійною опорою та світлою надією.

Виконавчий комітет Глухівської міської ради висловлює щирі та глибокі співчуття родині, близьким, бойовим побратимам та всім, хто знав Юрія Капоріна. Безмежна вдячність за сина, онука, який став справжнім прикладом героїзму та незламної мужності. Дякуємо за воїна, який віддав найцінніше – своє молоде життя – заради нас. Ми всі назавжди у великому боргу перед ним. Вічно пам’ятатимемо подвиг Юрія і його коротке, але величне життя, яке стало прикладом для наслідування майбутнім поколінням.

Світла та вічна пам’ять тобі, Юрію! Ти назавжди залишишся з нами – у серцях, у спогадах рідних, друзів, жителів громади та всієї України. Схиляємо голови. Дякуємо. Пам’ятаємо.