Вірусний гепатит B — інфекція, що вражає печінку та може спричинити як гостре, так і хронічне захворювання.

Основні факти

Вірус передається в результаті контакту з кров’ю або іншими біологічними рідинами інфікованої людини.

257 млн людей хронічно інфіковано вірусом гепатиту В (що визначається як позитивна реакція на наявність поверхневого антигена гепатиту В протягом щонайменше 6 місяців). Майже 686 000 людей помирає щороку від інфекції гепатиту В, зокрема цирозу та раку печінки, що розвиваються внаслідок хронічної інфекції гепатиту В.

Вірус гепатиту В може виживати поза межами людського організму щонайменше сім днів та залишатися високовірулентним протягом цього періоду.

Інкубаційний період (період від моменту інфікування до перших клінічних проявів) триває в середньому 75 днів, але може варіювати від 30 до 180 днів.

Інфікування вірусом гепатиту В можна попередити за допомогою сучасної, безпечної та ефективної вакцини.

Шляхи інфікування:

– горизонтальний — через контакт з інфікованою кров’ю та іншими рідинами організму (слина, менструальні, вагінальні виділення, сім’яна рідина);

– вертикальний — від інфікованої матері до дитини під час пологів;

– статевий;

– унаслідок спільного використання голок, лез для гоління, зубних щіток, інструментів для манікюру тощо;

– хірургічні втручання;

– стоматологічні маніпуляції;

– татуювання, пірсинг, шрамування та інші процедури, що пов’язані із пошкодженням шкіри та можливою кровотечею.

Розвиток хронічної інфекції більше розповсюджений серед дітей грудного віку, інфікованих їхніми матерями, або до досягнення п’ятирічного віку. Інфекція у дорослих призводить до хронічного гепатиту в менш ніж 5% випадків.

Симптоми

Захворювання може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Більшість людей не помічають жодних симптомів у гострій стадії інфекції, однак у деяких людей можливі:

– жовтяниця (пожовтіння шкірних покривів та слизових оболонок);

– потемніння сечі;

– посвітління калу;

– нудота;

– блювання;

– надмірна втома;

– болі в животі.

У деяких випадках можливий розвиток гострої печінкової недостатності, що може призвести до смерті. Хронічна інфекція може спричинити розвиток цирозу або раку печінки (20–30% випадків).

Профілактика

Головним засобом профілактики ВГВ є вакцина.

ВООЗ рекомендує вакцинувати всіх дітей грудного віку якомога раніше після народження, бажано — протягом 24 год. В Україні щеплення проти гепатиту В стало доступним для немовлят після 2001 року, тож дорослим, що народилися раніше, варто вакцинуватися.

Вважається, що оптимальними є три- або чотиридозова схема вакцинації. Після повної серії вакцинації у більш ніж 95% дітей грудного віку, дітей інших вікових груп та молодих людей виробляються захисні рівні антитіл.

Захист зберігається щонайменше 20 років та, ймовірно, все життя. Саме тому ВООЗ не рекомендує ревакцинацію людей, що повністю завершили тридозову схему вакцинації.

Окрім вакцинації, передавання вірусу гепатиту В можна попередити за допомогою таких заходів:

– запровадження безпеки донорської крові;

– практика безпечних ін’єкцій;

– використання одноразового інструментарію;

– безпечний секс, зокрема мінімум статевих партнерів, застосування бар’єрних методів захисту (презервативів).

« повернутися