Ящур: Небезпека для тварин та шляхи захисту.

Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання, що вражає переважно велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних. Небезпека поширюється також на диких тварин, таких як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Розуміння цієї хвороби, її симптомів та профілактичних заходів є критично важливим для захисту тваринництва та сільськогосподарської галузі.

Ящур реєструється у багатьох країнах світу, викликаючи значні економічні збитки та обмежуючи експорт тваринницької продукції. Відомо 7 імунологічно різних серотипів вірусу (А, О, С, SAT1, SAT2, SAT3, Asia1), які разом налічують понад 60 штамів. Важливо пам’ятати, що імунітет до одного серотипу не захищає тварину від інших, що ускладнює боротьбу з хворобою.

Ящур та люди

Хоча ящур в першу чергу вражає тварин, люди також можуть заразитися. Основний шлях зараження – вживання сирого молока або продуктів його переробки від хворих тварин, рідше – м’яса. Також можливе зараження повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворими тваринами. Люди можуть виділяти вірус протягом 24-48 годин після зараження.

Шляхи передачі ящуру:

• Прямий контакт з інфікованими тваринами: виділення вірусу відбувається через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму – за декілька днів до появи клінічних ознак.
• Забруднені продукти тваринного походження: не оброблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко. Вірус може зберігатися протягом певного часу.
• Забруднений одяг, взуття, обладнання: сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати.
• Повітряний шлях: вітер може сприяти поширенню вірусу за низької температури та високої вологості.

Інкубаційний період, тобто час від зараження до появи симптомів, може тривати від кількох днів до двох тижнів.

Як розпізнати ящур у тварин?

Клінічні ознаки ящуру варіюються в залежності від штаму вірусу, віку, виду та породи тварини. Основні симптоми включають ураження афтами на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках. Також спостерігається слиновиділення, втрата апетиту, кульгавість, лихоманка, аборти у вагітних тварин та раптова загибель новонародженого молодняку, а також зниження виробництва молока.

Дії у разі підозри на ящур

У випадку підозри на ящур у свійських тварин необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу або державну лікарню ветеринарної медицини у вашому районі. Своєчасне реагування може допомогти локалізувати спалах та мінімізувати збитки.

Профілактика ящуру

Профілактичні заходи є ключовими для запобігання поширенню ящуру. Вони включають:

• Суворий контроль доступу до стада (люди, транспорт, обладнання).
• Регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Обов’язковий профілактичний карантин під час переміщення тварин.
• Належну утилізацію гною, сміття та трупів тварин (на худобомогильниках та біотермічних ямах).
• Повідомлення державної служби ветеринарної медицини у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин (користувачі мисливських угідь).

Захист від ящуру – це відповідальність як власників тварин, так і відповідних державних служб. Дотримання профілактичних заходів є запорукою здоров’я тварин та стабільності сільського господарства.