Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке переважно вражає сільськогосподарських тварин, зокрема велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних. Також сприйнятливі дикі тварини, як-от олені, козулі, лосі та дикі кабани. Розглянемо детальніше, що таке ящур, симптоми, шляхи передачі та методи профілактики, щоб захистити тваринництво.

Нещодавні спалахи ящуру в Європі, зокрема в Угорщині та Німеччині, привертають увагу до важливості контролю та профілактики цього захворювання. Ветеринарні органи Угорщини підтвердили спалах на фермі в Кішбайчі, де утримувалися 1400 голів великої рогатої худоби. Спалах було зафіксовано на початку березня, коли у тварин виявили характерні симптоми. Варто зазначити, що останній випадок ящуру в Угорщині було зареєстровано понад пів століття тому.

Спалах в Угорщині став другим випадком ящуру в ЄС за короткий період. У січні вірус було виявлено в Німеччині на невеликій фермі в Хоппегартені (земля Бранденбург), де утримували 14 буйволів. До цього останній випадок ящуру в Європі було зафіксовано в Болгарії у 2011 році. Ці випадки нагадують про необхідність пильності та вжиття превентивних заходів для запобігання поширенню вірусу.

В Україні останній випадок ящуру було зареєстровано в 1988 році, і з 1992 року Україна має статус МЕБ як країна, вільна від вакцинації. У зв’язку з цим вакцинація тварин не проводиться, але контроль за ситуацією залишається на високому рівні.

Ящур може вражати і людей. Зараження відбувається при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки, рідше – через м’ясо. Це підкреслює важливість ретельного контролю за якістю продуктів тваринного походження.

Клінічні ознаки ящуру:

• Лихоманка.
• Везикулярне ураження ротової порожнини.
• Ураження вінчика.
• У корів – ураження вимені.
• У молодих тварин – ураження міокарда та скелетних м’язів.
• Слинотеча.
• Наявність афт (невеликих круглих або овальних виразок) на слизовій оболонці рота.
• Ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини та язика.
• Кульгавість та зниження апетиту.

Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур протікає в гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт. Важливо вчасно розпізнати симптоми для швидкого реагування.

Шляхи передачі ящуру:

• Прямий контакт з інфікованими тваринами. Вірус виділяється через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму – за чотири дні до появи клінічних ознак.
• Контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи, молоко). Вірус зберігається від одного дня до декількох тижнів.
• Забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати).
• Повітряно-крапельний шлях передачі за низької температури та високої вологості.

Для профілактики ящуру у тварин необхідно:

• Суворий контроль доступу людей до стада (заборона стороннім особам, дезінфекція транспорту).
• Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Обов’язковий профілактичний карантин під час переміщення тварин.
• Належна утилізація гною та сміття. Утилізація трупів тварин на місцях діючих худобомогильників та біотермічних ям.
• Користувачі мисливських угідь повинні повідомляти ветеринарну службу про виявлення трупів диких парнокопитних.

При підозрі на захворювання або незвичайній поведінці тварин, а також у випадку їх масової загибелі, необхідно негайно сповістити дільничного лікаря ветеринарної медицини або територіальний орган Держпродспоживслужби. Своєчасне виявлення та реагування є ключовим для контролю над поширенням ящуру.

Коростенське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Житомирській області