Вірші, народжені в окопах, є потужним вираженням сучасної української реальності. Вони стають свідченням боротьби, болю та незламної волі народу. У час війни, поезія набуває особливого значення, перетворюючись на зброю та спосіб осмислення пережитого досвіду. Сьогодні поетичні рядки народжуються не лише за звичними письмовими столами, але й у самих окопах, під гуркіт вибухів та в короткі моменти тиші між боями.

Одним із видатних представників цієї поетичної течії є Валерій Пузік — воїн, поет та художник. Починаючи з 2014 року, він став бійцем-добровольцем, поєднуючи творчість з захистом рідної землі. Його вірші — це не просто рими, а живі історії боротьби, віддзеркалення страждань і любові до України. Його поезія резонує з реальністю, яку відчувають ті, хто знаходиться на передовій, хто щодня ризикує життям заради свободи.

У рамках Національного тижня читання поезії 2025, важливо звернути увагу на тих, чиї вірші є не тільки мистецтвом, а й частиною історичного літопису війни. Поезія Валерія Пузіка, як голос війни та пам’яті, заслуговує на широке визнання. Його творчість нагадує про важливість збереження пам’яті про героїв та трагічні події сьогодення.

Вірш Валерія Пузіка «Зими» є яскравим прикладом його поетичного таланту — проникливий та мінімалістичний, але водночас глибокий за змістом. Він торкається тем сновидінь, що перегукуються зі спогадами про втрати та неможливість повернути минуле. Цей вірш нагадує про швидкоплинність часу та цінність кожного моменту.

Вірш зі збірки «Там, де вдома» передає біль війни, зберігає пам’ять про загиблих та тишу зруйнованих міст. У ньому йдеться про солдатів, які несуть у собі не тільки зброю, а й важкий тягар втрат. Він розповідає про повернення, яке вже ніколи не буде таким, як раніше, і про мовчання, що іноді говорить голосніше за слова. Ці вірші стають символом непохитності та стійкості українського народу.

Ця поезія — це не просто набір рядків, а особистий досвід війни, перетворений у метафори та образи. Вона демонструє, як війна впливає не тільки на життя людей, а й на їхні сновидіння. Вона закликає нас пам’ятати тих, хто перебуває на передовій, і розуміти глибину змін, які війна приносить у життя кожного українця.

Важливо підкреслити внесок Валерія Пузіка у збереження культурної спадщини України в умовах війни. Його поезія стає ще одним аргументом на користь підтримки української культури та її розвитку.

#Національнийтижденьпоезії #УІК #Українськийінституткниги #ТижденьПоєзії2025 #Поезіїтисячіголосів #Рядкизокопів #ВалерійПузік