Вітер війни продовжує вирувати в наших душах, залишаючи важкий пил спогадів. Годинник життя невпинно відраховує час… Лише пам’ять зберігає кожну мить, кожен біль, кожну втрату.

🕯️ Рік скорботи, втрат і глибокого суму… Рік, коли на небосхилі Заставнівської громади згасла яскрава зірка — Герой, відважний син України, Іван Анатолійович Адамчук.

Іван народився на благословенній Чернігівщині, але його життя назавжди пов’язане із Заставною. Разом з коханою дружиною він виховував двох чудових дочок, даруючи їм всю свою любов і турботу. Він був не просто люблячим батьком і вірним чоловіком, а й справжнім патріотом, готовим віддати все заради своєї родини та рідної землі. Коли Україна покликала на захист, Іван, не вагаючись, став до лав оборонців, демонструючи безмежну відвагу та самопожертву.

🖤 3 березня 2024 року Іван Адамчук відійшов у вічність від важких поранень, отриманих під час запеклих боїв поблизу П’ятихаток. Його життя обірвалося в стінах «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова», але війна не змогла вирвати його з наших сердець. Він залишиться в пам’яті рідних, бойових побратимів та всіх нас — тих, хто знав його мужність, силу духу та незламність. Його подвиг назавжди вписаний в історію України.

🕯Вічна пам’ять і слава тобі, Іване! Ти завжди з нами — у наших думках, у наших серцях, у кожному промінчику сонця над рідною землею. Твоя жертовність надихає нас на боротьбу.

🙏Схиляємо голови в глибокій молитві. Пам’ятаємо кожного Героя. Шануємо пам’ять про Івана Адамчука та всіх захисників України, які віддали своє життя за нашу свободу.